Хоча я маю долю, але куди намагається йти моє тіло? Куди прямує душа? До чого схиляється наше життя? Куди прагне моє серце? Мої бажання, надії та ідеали — куди вони прямують?
Навіть коли ми не можемо відповісти на ці запитання, ми все одно приречені йти. Коли ми помираємо, існування нашого тіла закінчується тим, що його ховають у землю. Якщо так, то чи будуть мої свідомість, життя, душа, мої переконання та навіть моя надія поховані одночасно з моїм тілом? Невже вони зникнуть?
До того моменту, поки ми не матимемо ясного розуміння, чітких відповідей та чітко не визначимося з метою, ми просто приречені бути нещасними людьми.
Що являється основою нашого життя, та з якою метою ми повинні жити? На такі запитання абсолютно неможливо дати відповіді без Бога. Без Бога немає мотиву.
Яку б справу людина не вирішила зробити, але без мотиву вона ніколи не зможе пожати плодів своїх зусиль і усвідомити їх цінність. Будинок споруджується у відповідності з проектом архітектора.
Той будинок, який будувався без зв’язку з первинним планом, не може стати таким, яким його задумав архітектор.
Де тоді той порт, в якому почалося людське життя? Це невідомо. Де той напрямок, який допоможе намалювати місце нашого призначення і за допомогою якого, з компасом в руках, ми зможемо дістатися до потойбічного світу? Його немає. Людство тинялося туди-сюди. Отже, як би людина не намагалася, вона не може подолати ці людські обмеження.
Якщо еталон відповідає якійсь частині, але не пасує до цілого, він неприйнятний. Зрозумійте, що в такому випадку зникає смисл існування всієї системи! Теж саме і в світі людей. Хто така істинна людина? В нашому житті також є певна шкала та еталони виміру. Ми прикладаємо зусилля, щоб розповсюдити їх по всьому світу. Це необхідно для загального балансу. Очевидно, людині також необхідна формула, яка визначає її життєвий шлях.
Наш життєвий шлях — це подорож, але ми повинні на цьому шляху на власному досвіді відчути вертикальну та горизонтальну любов. Ми повинні створити сім’ю, основою якої буде любов істинних батьків, істинного подружжя, істинних братів і сестер, істинних дітей.
Чим більше в нас любові, тим ми щасливіші. Варто нам один раз її відчути, й ми не захочемо більше з нею розлучатися. Не можливо контролювати походження життя лише зусиллями людини.
На причину, внаслідок якої з’явилося моє життя, на мій життєвий шлях та на його кінець може впливати тільки істинна любов. Людина народжується в любові, тому вона повинна йти шляхом любові та навіть коли помирає, повинна помирати заради любові.