Протягом історії й дотепер, різні філософські течії робили все можливе для того, щоб знайти відповіді на питання життя людини. Яка істинна цінність людини, як можна досягти досконалості, як отримати перемогу над собою, як виховати в собі переможний досконалий характер, яким можна було б пишатися на весь Всесвіт?
Цінність людини залежить від того, наскільки довго пам'ятають її ім'я. Коли людина починає практикувати принцип життя заради інших, чим більше це буде пов'язано з духовними цінностями, волею Бога, тим більше її пам'ятатимуть і тим більш цінним буде її життя.
Життя людини має певні періоди: дитинство, юність, зрілість та старість. Вони відрізняються один від одного, і для кожного віку є свої місії та обов'язки.
Аналізуючи людське життя, можна сказати, що людина, яка вважає, що дитинство — це час підготовки до молодості, має майбутнє. У зрілі роки треба готуватися до старості, а в старості — до переходу у духовний світ. Все наше життя — це тренування, підготовчий період, необхідний, щоб стати особистістю всесвітнього масштабу.
Можна поділити наше життя на відрізки завдовжки в один день, ми проживаємо їх один за одним. Цінність нашого життя визначається не наприкінці життєвого шляху, а за результатами кожного прожитого дня. Отже, ми маємо жити гідно.
Період, коли ми живемо на землі і маємо фізичне тіло, має величезну цінність. Життя на землі коротке. Нам відведено мало часу. Якби люди це розуміли, то не захотіли б витрачати багато часу на сон та їжу.
Якщо ви робите більше, ніж від вас очікують, ваша цінність збільшується. Якщо ж ви робите лише сто відсотків того, що від вас просять. Що ж, це може зробити кожен.
Треба надати своєму життю таку цінність, щоб Бог, дивлячись на вас, радів у єдності небес і землі, і щоб ваше життя принесло радість усьому світу та кожній окремій людині.
Див. також
Джерела