Божа кінцева мета, з якою Він створив людство полягає в тому, щоб відчути радість від створення ідеальних сімей, сповнених істинної любові. Як виглядає така сім’я? Це гармонійна зразкова ідеальна сім’я, в якій шанують Бога як свого Батька, перебуваючи з Ним у стосунках батька та дітей.
Бог, будучи Абсолютною Істотою, створив людей як своїх дітей для того, щоб привити їм абсолютні цінності, які спираються на абсолютний стандарт. Отже людство, слідуючи цьому абсолютному стандарту, повинно просуватися вперед, крокуючи Небесним шляхом.
Це значить, що для того, щоб служити Богу, Абсолютній Істоті, як нашому Батьку, ми маємо пройти шляхом, призначеним нам долею. Інакше кажучи, для того, щоб стати особистостями, схожими на Бога, які зможуть носити ім’я синів та доньок Абсолютної Істоти, людству потрібно постійно вдосконалювати себе. Для цього необхідно слідувати встановленому Богом абсолютному стандарту. Сутність цього стандарту полягає у слідуванні принципам абсолютній статевій моралі.
Необхідно жити, дотримуючись абсолютної статевої моралі, або, інакше кажучи, стандарту абсолютної цнотливості до шлюбу. Всі люди без виключення, після народження проходять період росту.
Коли ми є немовлятами, а згодом маленькими дітьми, ми знаходимося під захистом батьківської любові, в безпечному та надійному оточенні. Потім ми входимо в період нашої юності, що є ознакою початку нового динамічного життя.
Таким чином ми розпочинаємо шлях становлення абсолютної людини ― внутрішньо вдосконалюючи свою особистість і зовнішню досягаючи стану статевої зрілості. Однак є абсолютна умова, яку саме в цьому віці люди повинні виконати за будь-яких обставин, ― вони повинні зберегти свою цнотливість.
Зразок абсолютної статевої моралі має бути встановлено у подружніх стосунках. Небесний закон абсолютної вірності є ціннішим за саме життя. Чоловік та дружина є вічними партнерами, що дані один одному Небесами. Народжуючи дітей, вони стають співтворцями істинної любові, істинного життя та істинного родоводу, вони стають першоджерелом того, що є абсолютним, унікальним, незмінним та вічним.
Хіба люди, які зберегли свою цнотливість до шлюбу та яких Бог пов’язав в чистоті подружніми узами, зможуть, звернувши з Небесного шляху, піти у невірному напрямку?
Абсолютна статева мораль ― це найвеличніше Боже благословення, яке Він передав у спадщину людству. Адже не можливо стати досконалою особистістю та досягти духовної зрілості, не дотримуючись стандарту абсолютної статевої моралі. Більш того, Бог не зможе зайняти положення Бога-особистості, Бога у плоті, не встановивши за допомогою досконалої людини стандарту абсолютної статевої моралі в істинній родині.
Отже, якби Адам та Єва, слідуючи принципам абсолютної статевої моралі, досягли особистої досконалості, або, інакше кажучи, вдосконалили б себе як особистість, у відповідності до Божої волі, та з Божого благословення вступили у подружні стосунки, вони б досягли повної єдності з Богом. Тоді б Він перебував у їхньому союзі. В цьому випадку їх діти були б пов’язані зі святим порядком любові й насолоджувалися б безпосередніми стосунками з Богом, як їх Батьком.
Див. також
Джерела