Що таке періоди ідентичності часу? Розглядаючи шлях людської історії, можна помітити, що ті чи інші обставини певного історичного періоду повторюються в наступній епосі, відрізняючись лише за рівнем та масштабом.
Деякі історики, приголомшені цим явищем, висловили думку, що історія розвивається по спіралі, кожний виток якої повторює певну модель. Однак причину, яка лежить в основі цього феномену, вченим зрозуміти не вдалося.
Коли ми порівнюємо історичну ситуацію Старого Заповіту з історичною ситуацією Нового Заповіту, часто спостерігається явна паралель. Насправді, весь період після приходу Ісуса до двадцятого століття є паралеллю до двотисячолітньої історії Ізраїлю, записаної у Старому Заповіт.
Якщо в певний період повторюється низка історичних подій, які відбувалися в попередній період, то такі періоди називаються періодами провіденційної ідентичності часу.
Людська історія складається з подій, які відбуваються на шляху втілення мети провидіння відновлення.
Коли центральна особа, ідучи провіденційним шляхом, не виконує своєї частки відповідальності у відновленні основи для месії, то провіденційна епоха, центром якої була ця особа, приходить до свого завершення.
Головну причину існування історичних паралелей слід шукати в Божому провидінні відновлення шляхом спокути.
Однак періоди провіденційної ідентичності часу не мають повної схожості. Це пов’язано з тим, що центральна особа, яка діє в певний період, повинна відновити за час свого життя (горизонтально) усі незавершені вертикальні умови спокути попередніх періодів.
Кожну з трьох стадій періоду розвитку можна віднести до певного типу: стадію формування відносять до символічного типу, стадію росту — до образного, а стадію завершення — до субстанційного.
Події, які повторюються в історії провидіння відновлення, формують періоди провіденційної ідентичності часу за цією моделлю.
Кінцева мета провидіння відновлення полягає у відновленні основи для Месії. Коли провидіння продовжується, то, відповідно, повторюються й промисли, задіяні у відновленні цього довіри.
Ось чому в історії провидіння відновлення повторювалися ідентичні промисли відновлення символічного й субстанційного приношень. Ці промисли й сформували періоди провіденційної ідентичності часу.
Див. також
Джерела