У перекладі з французької мови Ренесанс (Renaissance) означає «відродження». Ренесанс зародився в XIV столітті в Італії, яка стала центром вивчення класичної спадщини еллінізму. Хоча цей гуманістичний рух розпочався з наслідування способу мислення й життя Стародавніх Греції й Риму, невдовзі він переродився в ширший рух за зміну всього середньовічного способу життя. Виходячи за межі культури, цей рух охопив усі сторони суспільного життя, включаючи політику, економіку та релігію. І справді, Ренесанс став зовнішньою рушійною силою, яка сформувала сучасний світ.
Отже, Ренесанс — це спрямований на реформацію феодального суспільства рух зовнішнього характеру з основою на гуманістичному світогляді, метою якого було задоволення прагнень зовнішнього аспекту первісної природи людини.
За своєю суттю Ренесанс виступав проти середньовічної культури, стверджуючи, що головне місце в житті належить людині та світу природи, а відданість Богу й релігійне присвячення мають другорядне значення. Людина середньовіччя високо цінувала слухняність Богу, зменшуючи при цьому значення світу природи і вважаючи людське тіло низьким і навіть гріховним.
Ренесанс установлював новий погляд на життя, який звеличував цінність людини й природи та шукав шлях їхнього пізнання через розумну критику й експериментальний аналіз. Під впливом розвитку природничих наук цей світогляд породив два методи пізнання: індуктивний та дедуктивний, які сформували дві головні школи в сучасній філософії: раціоналізм, заснований на дедуктивному методі, і емпіризм, заснований на індуктивному методі.
Ренесанс дав початок двом течіям думки, які виникли на основі гуманізму. Він породив світогляд, який стимулював людей керуватися тільки своїми зовнішніми бажаннями, замість того щоб підтримувати їхнє внутрішнє прагнення шукати Бога і Його Царство.
До початку XVIII століття він зруйнував істини, які зберігалися історією й традиціями. Усе в людському житті оцінювалося лише з точки зору розуму або емпіричного спостереження, а те, що відносилося до категорії ірраціонального чи неземного, зокрема віра в Бога й Біблія, геть відкидалося. Енергія людини була вузько направленою в бік практичного життя. Такою була ідеологія Просвітництва, яке виникло на основі двох течій, емпіризму й раціоналізму, і стало рушійною силою Великої французької революції.
Див. також
Джерела
Про нас