Ідеальне суспільство чи країна — це суспільство, в якому всі люди співпрацюють і будують гармонію, не звертаючи уваги на кордони та колір шкіри.
Основним взірцем суспільства ідеології взаємозалежності є Сім'я.
Ідеальним є світ моралі й найвищої любові, в якому такі досконалі люди в сімейному житті, що є фундаментом істинної любові, а також у суспільному житті, що є його розширенням, автономно чинять добро та праведність.
Передумовою ідеального світу є ідеальна сім'я та досконала людина.
Важливою умовою ідеальної сім'ї є об'єднана гармонія ідеальних батьків, ідеального подружжя та ідеальних дітей, що ґрунтується на істинній любові.
А досконалою є та людина, яка, керуючись істинною любов'ю, здійснила гармонійну єдність душі й тіла.
Ідеальний світ схоже на досконалу людину, в якій усі частини тіла узгоджено взаємодіють одна з одною на горизонтальному рівні, реагуючи як одне ціле на команди мозку, що надходять по вертикалі.
У такому суспільстві люди не зможуть діяти на шкоду ближнім, тому що всі відчуватимуть те, що відчуває у Своєму Шімджон Бог Який поділяє страждання тих, кому завдали болю.
Ідеальний світ — це суспільство ідеології взаємозалежності в економічному сенсі, ідеології спільного правління в політичному сенсі та ідеології загальної етики в моральному сенсі.
Має характер істинного господаря над усім творінням, базується на любові та вдячності, що не залишає місця для скупості та нечесності.
Разом з тим не може підкреслюватися вигода для регіону чи держави, яка суперечить загальній меті. Також мета економічної діяльності фокусується не на прагненні прибутку, а на загальному добробуті.
У тілі кожна клітина, хоч і є частиною якого-небудь органу чи тканини, повинна самостійно забезпечити своє існування. Тобто клітина відповідає за свій власний обмін речовин та визначає, скільки поживних речовин і кисню вона витягне з кровотоку. Таким чином, тіло працює відповідно до принципів, схожих на ті, що знаходяться в системі вільного ринку.
Система вільного ринку, або система вільного підприємництва, є системою, яка найбільше нагадує функціонування людського тіла. Система вільного ринку дозволяє особам користуватися ринком, як вони вважають за потрібне, але допускає втручання в разі серйозного порушення.
Система зберігає медичні сили для допомоги тим, хто потребує допомоги, та силові структури для здійснення законів, призначених на благо всього суспільства.
Однак ці сили викликаються в дію лише тоді, коли це необхідно, і система в цілому функціонує без них.
У системі вільного ринку держава має суворі обмеження. Однією з найважливіших обмежень для держави є принцип приватної власності.
Право на приватну власність - це природне право, яке додатково обгрунтовується на користь загального добра, оскільки приватна власність сприяє правильному використанню товарів, забезпечуючи стимули до доброго господарювання та накладаючи на всіх обов'язки поважати права та власність інших.
Існування приватної власності відображено в старому заповіді: “Не кради”.
Це — ідеологія, яка прагне політики реалізації ідеалів свободи, рівності й щастя на основі істинної любові через спільну участь.
Однак коли розуміти, що політична одиниця є розширенням родинних стосунків центру любові, то кандидати в представники не можуть бути вороже налаштовані один до одного. Кандидатура виставляється з почуттям місії в ім'я служіння.
Важливі державні органи й установи ідеального світу створюють гармонію завдяки злагодженій дії віддавання-та-прийняття на основі спільної мети. Це подібно до того, як за вказівками головного мозку органи людського тіла взаємодіють на основі спільної мети, автономно підстроюючись під цю мету.
Ідеологія загальної етики означає ідеологію, за якою всі члени дотримуються універсальної етики й моралі, що ґрунтуються на істинній любові, та прагнуть доброго та праведного життя.
Утворюється ідеал, орієнтований на моральне суспільство, в якому всі люди, керуючись абсолютними цінностями, що мають у своїй основі Божу істинну любов, повсюдно практикуватимуть етику й мораль.
Дві тисячі років тому Ісус Христос виголосив молитву Господню, де ми чуємо слова: “Хай прийде Царство Твоє, нехай воля Твоя виконується на землі, як на небі.” Ці слова виражають бажання Ісуса бачити волю Божу здійсненою на Землі. Фізично (зовнішньо), принаймні, ця надія ще не втілилася.
Людство продовжує страждати. Голод, війна, злочин і вбивства торкнулися західне суспільство.
У різні часи в історії різні особистості намагалися втілити слова молитви Христа. У більш пізні часи Другий Ватиканський Собор, очолюваний Папою Іваном XXIII, взяв на себе завдання негайно відповісти на жалюгідні умови життя бідних у світі. “Теологія визволення”, яка набула значної популярності в Америках, також натякає на будівництво Царства Божого на Землі і ліквідацію соціальної несправедливості.
Можна сказати, що навіть марксизм, щодо його остаточної мети і цілі, імітує Царство Боже на Землі і намагається побудувати утопічний світ, в якому відсутній Бог.
Всі країни прагнуть миру в усьому світі, однак чи можуть вони його досягти? Ця проблема веде до одного спільного завдання, яке нині залишається перед людством.
Світ миру є результатом, але очевидним логічним протиріччям є твердження, що ми прийдемо до нього, зробивши невірний початок, тобто маючи невірну причину. Тому ми можемо знайти відправну точку в ідеальний світ тільки розгорнувши рух, який дозволить подолати джерело цієї війни.
Досконала причина породжує досконалий наслідок, тому теоретично обґрунтованим є тверд ження, що мирний початок уможливить мирний процес та досягнення мирної мети.
Дивлячись з цієї точки зору, ми можемо зрозуміти, що якщо ми зберігатимемо ворожі почуття до сусідньої країни, виправдовуючись тим, що це, мовляв, наш історичний ворог, ми ніколи не зможемо досягти миру в усьому світі.
Див. також
Джерела
Про нас