Провидіння відновлення
Провидіння спасіння — це провидіння відновлення, а провидіння відновлення — це провидіння відтворення. Для свого відтворення ви повинні повернутися в первісне положення, аналогічне тому, що було до гріхопадіння, — положення повного самозречення.
Провидіння відновлення — це історія відтворення, але чому відтворення обов’язково необхідно? Вся справа у частині відповідальності людини. Щоб виконати людську частину відповідальності та зайняти первісне положення, конче потрібно пройти через процес відтворення. А для того, щоб його пройти, обов’язково необхідно все відкупити. Мають бути створені умови відкуплення, для чого необхідно пройти шляхом страждань.
Урятувати хворого — означає повернути його до стану, в якому він перебував до того, як захворів. Урятувати потопаючого — означає повернути його до стану, що передував тому моменту, коли він почав тонути. Можна зробити висновок, що спасти людину, яка перебуває в полоні гріха, — означає повернути її до безгрішного первозданного стану, в якому вона перебувала до гріхопадіння. Отже, Боже провидіння спасіння — це провидіння відновлення.
«А вони, зійшовшись, питали Його й говорили: Чи не часу цього відбудуєш Ти, Господи, царство Ізраїлеві?»(Дії 1:6)
Створивши людей, Бог пообіцяв їм утілити Три Благословення (Бут. 1:28). У Книзі пророка Ісаї (46:11) Він говорить: «Я сказав те і спроваджу, що Я задумав був, теє зроблю!» Виконуючи обіцяне, Бог проводив провидіння відновлення Трьох Благословень, утрачених людьми під впливом сатани. Коли Ісус сказав своїм учням: «Отож, будьте досконалі, як досконалий Отець ваш Небесний!» (Матв. 5:48), він мав на увазі, що вони повинні відновити свій первозданний стан.
Провидіння відновлення — це історія відтворення, але чому відтворення обов’язково необхідно? Вся справа у частині відповідальності людини. Щоб виконати людську частину відповідальності та зайняти первісне положення, конче потрібно пройти через процес відтворення. А для того, щоб його пройти, обов’язково необхідно все відкупити
Мета провидіння відновлення
У чому тоді полягає мета провидіння відновлення? У створенні Царства Небесного, Божого об’єкта добра, яке було від початку метою Божого творення. Бог створив людей на землі і, спираючись на них, хотів створити спочатку Царство Небесне на землі. Однак вони згрішили, тому Він не зміг утілити цю Свою волю. Відтоді першочерговою метою провидіння відновлення стало не що інше як відновлення Царства Небесного на землі. Ісус, який прийшов, щоб утілити цю мету, просив своїх учнів молитися про втілення волі Бога «як на небі, так і на землі» (Матв. 6:10), і закликав людей до каяття, «бо наблизилось Царство Небесне!» (Матв. 4:17). Його слова — свідчення того, що метою провидіння відновлення є відновлення Царства Небесного на землі.
Історія людства — це історія провидіння відновлення
Історія людства — це історія провидіння відновлення, у ході якого Бог має намір спасти грішних людей і допомогти їм відновити первісний світ добра.
В історії залишили свій слід багато релігій. З-поміж них ті, які мали більший вплив, утворили свої культурні сфери. На основі існуючих історичних даних можна виділити від 21 до 26 великих культурних сфер, що існували в різні історичні періоди. Але впродовж історії дрібніші культурні сфери або поглиналися більшими, або ставали їхньою складовою частиною.
До теперішнього моменту, у результаті розквіту і падіння багатьох держав, сформувалися чотири великі культурні сфери — східно-азійська (конфуціанство, буддизм), індуїстська, ісламська та християнська. Зараз у процесі формування перебуває всесвітня культурна сфера, заснована на християнських засадах. Такий розвиток історії вказує на те, що кінцева місія християнства полягає у виконанні цілей усіх релігій, які прагнуть утілити в життя ідеали добра. Історія розвитку культурних сфер спрямована на формування — шляхом розквіту, падіння та об’єднання численних релігій — однієї світової культурної сфери, з основою на одній релігії. Це є доказом того, що суть історії людства полягає у відновленні об’єднаного світу.
В історії постійно велася боротьба за багатство, землю, владу над людьми, яка з плином часу, в міру розвитку суспільства, розширювала свої межі. Ця боротьба, розпочавшись на рівні сім’ї, поступово росла в масштабах, охоплюючи цілі роди, суспільства, держави та весь світ. На сьогоднішній день вона вилилася в ідеологічне протистояння двох світів — демократії та комунізму.
Після Першої світової війни переможені нації були змушені відмовитися від своїх колоній, а після Другої світової війни країни-переможниці добровільно звільнили колонії, які їм належали, визнавши їхню незалежність. Сьогодні великі держави підтримують вступ до ООН малих держав, які чисельністю та впливовістю не можуть іноді порівнюватися навіть з одним містом цих держав. При цьому великі держави, вважаючи їх своїми братами, не лише надають їм матеріальну допомогу, а й наділяють їх рівними з собою правами та обов’язками.
Див. також
Джерела
- Чонсонґьон (Небесне Святе Письмо)
- Виклад Принципу