Коли Бог вів ізраїльтян пустелею, їх супроводжував стовп вогню та стовп хмари. Стовп хмари направляв їх протягом дня, а стовп вогню — вночі.
Вони представляли чоловіка та жінку, символічно показуючи, що в останні дні з’являться Батьки, яким буде служити весь Ізраїльський народ. Всі, хто не пішов за цими стовпами, загинув.
Пізніше, Бог призвав Мойсея на гору Сінай та наказав йому поститися сорок днів, після чого вручив йому дві кам’яні скрижалі, побоюючись, що ізраїльтяни загинуть, загубивши напрям за сорок років блукань у пустелі.
Ці скрижалі символізували Адама та Єву — Істинних Батьків. Чому скрижалі помістили в ковчег заповіту? Вони представляли собою Адама та Єву — центральних осіб, здатних здійснити Божу волю. Ось чому скрижалі опинились у ковчегу заповіту.
Розташований у Святому Святих, ковчег був свідченням Божого заповіту. У ньому містилися дві кам'яні скрижалі, які символізували Ісуса і Святий Дух та небеса і землю. У ковчегу була також манна, основна їжа ізраїльтян під час шляху в пустелі, яка символізувала тіло Ісуса. Вона містилася в золотій посудині, яка символізувала Божу славу.
У ковчегу заповіту також зберігалася палиця Аарона, яка, покрившись бруньками й давши паростки, стала свідченням Божої могутності (Євр. 9:4). Таким чином, ковчег представляв Чонджу, а також скинію в мініатюрі.
Ковчег заповіту накривався віком із чистого золота. Бог сказав, що на обох кінцях його повинні бути поставлені херувими із золота чеканної роботи, які покриватимуть його своїми крилами. Бог Єгова пообіцяв, що буде являтися над золотим віком і «з-поміж обох херувимів» давати настанови ізраїльтянам (Вих. 25:17—22). Це свідчило про те, що, коли Ісус і Святий Дух, символічно зображені кам’яними скрижалями, прийдуть та очистять людство від гріхів, Бог з’явиться над золотим віком. Той херувим, який загороджував Адаму шлях до дерева життя в Едемському саду (Бут. 3:24),
Див. також
Джерела