Гріх — це порушення Небесного закону, що відбувається в момент створення людиною умови для взаємодії із сатаною, у результаті чого між ними виникає дія віддавання та приймання.
Позиція католицизма говорить, що коли ви дійсно дієте відповідно до того, що відбувається у вашому серці і розумі, тоді гріх стає суттєвим. Кальвіністи та інші протестанти стверджують, що бажання похоті, вже є гріхом.
Людина втратила свою унікальну цінність, отриману при створені. Вона впала в яму гріха та там страждає, адже її життя немає ніякої цінності!
Гріх і нещастя людства стали наслідком недозволеної любові, до якої сатана підштовхнув предків людини, Адама і Єву. Відновивши особистість та істинну сім’ю, необхідно пошири- ти на світовому рівні істинну любов і добро.
Найбільший гріх — це втратити та розбити любов. Найжахливіше та найогидніше бажання — це прагнення розбити любов. Немає більшого зла, ніж те, що не дозволяє в сім’ї дітям любити своїх батьків; те, що розбиває любов між чоловіком і жінкою, не дозволяючи їм любити один одного.
Якщо більше, ніж дві третини свого життя ви прожили в гріху, то хіба можливо цього позбутися? Ні не можливо. Ви не можете це просто відкинути. Воно все обов’язково буде з вами.
Причина, чому ми не єдині з Богом, полягає у феномені гріха. Ми діємо компульсивно способом, який не подобається Богу і який суперечить волі Божій.
Питання в тому, чому у нас є такий стан? Одна з відповідей полягає в тому, що ми всі є нащадками Адама та Єви і тому народжуємося з первородним гріхом: Людство обтяжене первородним гріхом, який було успадковано від наших перших предків. …
Він проник у людський родовід і є коренем усіх інших гріхів.
Який передається людині від її предків унаслідок належності до одного родоводу. У десяти заповідях сказано, що гріхи батьків передаються кільком наступним поколінням.
Біблія стверджує, що діти будуть каратися за гріхи батьків до третього та четвертого покоління. Це родовий борг, який вимагає сплати. Однак це не сам гріх.
Ми не зобов'язані вчиняти той самий гріх; але ми зобов'язані відшкодувати за нього, або протистояти сильному спокусі вчинити гріх таким же чином.
Це гріх, який не вчиняли безпосередньо ні сама людина, ні її предки, але за який вона несе відповідальність, як представник певного суспільства.
Приклад такого гріха — розп’яття Ісуса. У його смерті були безпосередньо винні лише головні священики і деякі книжники, але весь народ Іудеї і все людство несуть на своїх плечах тягар відповідальності за цей гріх.
Як покарання за нього на долю іудеїв випали великі страждання, і все людство загалом аж до часу Другого пришестя Господа повинне було йти шляхом страждань.
Як уже згадувалося вище, первородний гріх є коренем усіх гріхів. Успадкований гріх — це стовбур, а колективний та особистий гріхи, відповідно, — гілки та листя. Усі гріхи беруть свій початок від первородного гріха.
Тому, не очистившись від нього, людина не може повністю звільнитися від інших гріхів. Однак нікому не вдалося виявити прихований корінь гріха. Це під силу тільки Христу, Істинному Батьку, який є коренем усього людства. Лише він може знайти і знищити корінь гріха.
Див. також
Джерела