Гріх

Гріх — це порушення Небесного закону, що відбувається в момент створення людиною умови для взаємодії із сатаною, у результаті чого між ними виникає дія віддавання та приймання.

Зародився в результаті духовного і фізичного гріхопадінь прабатьків людства. Він проник у людський родовід і є коренем усіх інших гріхів.

Який передається людині від її предків унаслідок належності до одного родоводу. У десяти заповідях сказано, що гріхи батьків передаються кільком наступним поколінням.

Це гріх, який не вчиняли безпосередньо ні сама людина, ні її предки, але за який вона несе відповідальність, як представник певного суспільства. Приклад такого гріха — розп’яття Ісуса. У його смерті були безпосередньо винні лише головні священики і деякі книжники, але весь народ Іудеї і все людство несуть на своїх плечах тягар відповідальності за цей гріх. Як покарання за нього на долю іудеїв випали великі страждання, і все людство загалом аж до часу Другого пришестя Господа повинне було йти шляхом страждань.

Як уже згадувалося вище, первородний гріх є коренем усіх гріхів. Успадкований гріх — це стовбур, а колективний та особистий гріхи, відповідно, — гілки та листя. Усі гріхи беруть свій початок від первородного гріха. Тому, не очистившись від нього, людина не може повністю звільнитися від інших гріхів. Однак нікому не вдалося виявити прихований корінь гріха. Це під силу тільки Христу, Істинному Батьку, який є коренем усього людства. Лише він може знайти і знищити корінь гріха.

Див. також

• Дерево життя та дерево пізнання добра і зла
• Есхатологія
• Воскресіння
• Народження згори
• Царство Небесне
• Добро і зло
• Гріховна природа

Джерела

• Чонсонґьон (Небесне Святе Письмо)
• Виклад Принципу