Емпіризм

З іншого боку, англійський філософ Френсіс Бекон (1561—1626) заснував емпіризм, у якому вважалося, що істина пізнається тільки через особистий досвід. Ця школа стверджувала, що людська свідомість схожа на чистий аркуш паперу; для отримання нового знання необхідно звільнитися від упередженого погляду і спробувати пізнати істину на основі власного досвіду й спостережень за зовнішнім світом.

Таким чином, як раціоналізм, який звеличував розум та заперечував Бога, так і емпіризм, який віддавав перевагу людському досвіду й експериментальній науці, відкидали містицизм і релігійні забобони. Ці обидві школи, незалежно від того, використовували вони розум чи емпіричні дослідження, мали тенденцію відділяти людину й природу від Бога.