Первісних знань
Первісно слово «енциклопедія» означало сукупність знань, які слід було засвоїти у середньовічній педагогіці. Тобто знання, які були необхідні людині для її розвитку як особистості. Знання – це світло життя та сила відродження, тоді як незнання – тінь смерті й причина загибелі.
Завдяки сучасній освіті ми отримуємо знання та навички, які нам необхідні для успішної реалізації на роботі і в суспільстві. Вони охоплюють широкий спектр галузей: природничі науки, політику, економіку, соціальні науки, культурні дослідження і т. д. Але ці знання не роблять людину по справжньому щасливою, адже тільки завдяки ним людина нездатна навчитися будувати гармонійні стосунки в сім’ї та з іншими людьми, вирішити проблеми у суспільстві і т.п.
Тож які знання необхідні людині першочергово? У людини є два аспекти — внутрішній і зовнішній, або душа і тіло; схожим чином, її інтелекту також притаманні два аспекти — внутрішній і зовнішній. Згідно з цим, можна виділити два аспекти знання: духовне знання, і знання зовнішнього плану.
Подібно до того, як душа являється суб’єктом, внутрішнім аспектом людини, а тіло об’єктом — її зовнішнім аспектом, спершу нам потрібні духовні знання, і їх потрібно продовжувати отримувати протягом життя разом зі знаннями зовнішнього плану. Тобто нам треба вивчати не тільки результуючий світ явищ, а й внутрішній, причинний світ суті.
Для гармонійного розвитку, людині перш за все потрібно чітко розуміти фундаментальні закони за якими було створено людство і Всесвіт, назвемо їх Небесним законом. Завдяки Небесному закону ми відрізняємо добро від зла і визначаємо, що правильно, а що неправильно.
Ми прагнемо більш докладно розглядати теми, стосовно первісних знань: звідки походить людина, у чому полягає мета її життя, що відбувається після смерті, чи існують Бог і потойбічне життя, що таке добро і зло і т.п.