Бог — це не абстрактна, а цілком реальна Сутність, яка завжди працювала за лаштунками історії.
Чи бачив хтось з нас любов, життя, родовід, сумління? Ми знаємо, що вони є, але не можемо ні доторкнутися до них, ні побачити їх. Ми можемо дізнатися про їх існування, лише відчувши їх душею. Слідуючи цій логіці, якщо нас спитають, чи існує Бог, чи бачили ми Його, ми не зможемо сказати: «Ні».
Щоб дізнатися про існування Бога, ми повинні відчути Його присутність кожною клітиною нашого тіла.
Якби людина не здійснила гріхопадіння й вела свій рід від первісних батьків добра, не було б причин сперечатися про те, існує Бог чи ні. Люди б, із самого народження, абсолютно природно дізнавалися про Нього. Подібно до того, як малюк, що народжується й бачить груди матері, відразу починає її смоктати. Він відразу все розуміє. Якби не гріхопадіння, люди б природнім шляхом дізнавалися, якими повинні бути їх стосунки з Богом, вирішували б усі проблеми та розуміли своє призначення. Однак, внаслідок гріхопадіння, ми забули про все. Як наслідок, виник світ, в якому люди вагаються стосовно того, є Бог чи нема. Це — сумна реальність.
Ще до того, як люди були створені, Бог уже «спроектував» їх очі, вуха, рот тощо, щоб вони могли сприймати і дізнаватися про все, що існує в цьому світі. Чи могла сама людина передбачити, що їй знадобиться для життя? Мала бути всезнаюча Сутність, що перевершує людину, Яка знала все наперед. Ця Сутність і є Богом.
Спостерігаючи дію законів Всесвіту, ми розуміємо, що існування всіх елементів творіння підкоряється чіткій меті та є чітко впорядкованим, серед них немає ніяких розбіжностей. Тому ми можемо дійти висновку про те, що Бог неодмінно повинен існувати.
Однак, це не той шлях, через який ми повинні були розуміти, що Бог існує. Згідно зі Всесвітнім законом, пізнання Бога має слідувати за усвідомленням Його існування, а не навпаки. Ми мерзнемо не тому, що дізнаємося про зниження температури. Хіба не спочатку ми відчуваємо, що змерзли, а потім розуміємо, що температура знизилася? Так само, якщо Бог існує, то ми повинні Його відчувати кожною клітиною свого тіла.
Якби Бога не було, Всесвіт був би порожнім. Однак, оскільки Бог є, Всесвіт наповнений до країв. Завдяки чому? Завдяки тому, що є любов. Отже, навіть якщо ми самотні, але знаємо Бога, ми відчуваємо вселенську наповненість. Ми всюди відчуваємо Бога. Таким чином, завдяки любові ми можемо відчути глибоке натхнення, яке дає нам всюдисущість Бога. Але якби ми не знали Бога, ми відчували б порожнечу, наче у світі нічого немає.
Див. також
Джерела
Про нас