Священні писання всіх релігій свідчать про існування демонічних істот та сил. Деякі вчення розглядають їх як реальні сили, що протистоять Богові (дуалізм), в інших — їх вважають нереальними, плодом фантазії, породженим невіглаством (монізм).
Питання «чи існував сатана з самого початку» є однією з проблем сучасної теології. Якщо б він був з самого початку, це було б великою проблемою…
На чолі злих сил стоїть верховна істота, що носить різні імена: Сатана, Вельзевул, Люцифер, Ібліс, Мара, Анхра-Майнью і т.д. В одних релігіях робиться наголос на велику владу диявола над людиною, в інших — на його ворожість до Бога, у третіх — на його хибні вчення. Він тотожнюється зі смертю та хворобою, з корисливими та егоїстичними бажаннями.
В монотеістичиї релігіях зло є спочатку частиною Творіння, істотами, які потім ухилилися зі шляху Добра.
«О ви, які увірували! Не йдіть слідом за шайтаном. Хтось іде слідом за шайтаном, але ж той закликає до мерзенного й відразного! Якби не ласка Аллага та Його милість, то жоден із вас не очистився б ніколи, але Аллаг очищує, кого побажає! Аллаг — Всечуючий, Всезнаючий!» (Коран 24:21)
«Чому мови Моєї ви не розумієте? Бо не можете чути ви слова Мого. Ваш батько диявол, і пожадливості батька свого ви виконувати хочете. Він був душогуб споконвіку, і в правді не встояв, бо правди нема в нім. Як говорить неправду, то говорить зо свого, бо він неправдомовець і батько неправді. » (Вiд Iвана 8-43)
«Бо ми не маємо боротьби проти крови та тіла, але проти початків, проти влади, проти світоправителів цієї темряви, проти піднебесних духів злоби.» (До ефесян 6-12)
«Коли справу буде вирішено, шайтан скаже: «Воістину, обіцянка Аллага — правдива обіцянка, а своєю обіцянкою я обманув вас! Я не мав над вами влади, а тільки кликав вас. Ви мені відповіли, тож не докоряйте мені, а докоряйте собі! Я не помічник вам, а ви не помічники мені. Я непричетний до того, що ви раніше поклонялися мені [нарівні з Аллагом]!» Воістину, невіруючих чекає болісна кара! » Коран (14:22)
Архангел Люцифер отримав завдання вчити Адама і Єву. Бог призначив його вчителем, і Люцифер прийняв це призначення.
Люцифер мав завдання допомагати людям досягти досконалості, перебуваючи на позиції слуги.
Бог створив світ ангелів (Бут. 1:26) і призначив Люцифера (символічно названого в Книзі пророка Ісаї (14:12) «сином зірниці досвітньої, ясною зорею») на позицію архангела.
У Біблії говориться: «І Анголів, що не зберегли початкового стану свого, але кинули житло своє, Він зберіг у вічних кайданах під темрявою на суд великого дня. Як Содом і Гоморра та міста коло них, що таким самим способом чинили перелюб та ходили за іншим тілом, понесли кару вічного огню, і поставлені в приклад…» (Іуда 1:6—7). На основі цих віршів ми можемо зробити висновок, що ангел згрішив, учинивши перелюб.
В Едемському саду змій спокусив Єву, Єва спокусила Адама і породила в цьому світі егоїстичну хибну любов. Гріх і нещастя людства стали наслідком недозволеної любові, до якої сатана підштовхнув предків людини, Адама і Єву. Відновивши особистість та істинну сім’ю, необхідно поширити на світовому рівні істинну любов і добро.
Розглянувши зміст біблейських віршів, неможливо заперечувати той факт, що сатана став батьком людства в результаті аморальних відносин любові з прабатьками. Людина, яка повинна була народитися в роду Бога, в Його абсолютній любові, як рідна дитина Бога, народилась в роду сатани дитиною сатани.
У восьмій главі Послання до римлян написано: «…ми самі, маючи зачаток Духа, і ми самі в собі зітхаємо, очікуючи синівства, відкуплення нашого тіла». Прийомні діти мають інший родовід. Це справжнє обличчя людей.
У незнанні не може бути досконалості. Хто такий сатана? Він — перелюбник.
Падіння Люцифера в Едемському саду стало джерелом недозволеної любові, яка передавалася через покоління, виливши сягаючі в найглибші пласті людської історії.
Цей перший гріх став витоком несправедливості та розбіжностей серед людей, порушивши той ідеальний світ, якого прагнув Бог. Він мав би бути світом, де батьки та діти жили б разом, покликані ділитися любов'ю та підтримувати прекрасну гармонію.
Однак недозволена любов, що виникла в результаті гріхопадіння, внесла розлад у цю гармонію. Спочатку ідеальний союз став місцем, де любов людей лише віддзеркалювала віддалену тінь справжньої природи любові.
Ця неправомірна форма любові породжувала лише дисгармонію, обмежуючи та викриваючи той потенціал, який мав бути виявлений у взаємодії чоловіка та дружини.
Оскільки причина гріхопадіння пов’язана з любов’ю, людство втратило істинну любов. У зв’язку з цим постає запитання: «Як її повернути?» Кажучи про втрату істинної любові, я маю на увазі, що люди вчинили гріхопадіння шляхом розпусти.
Сатана — це ім’я, яке архангел Люцифер отримав після гріхопадіння. Прабатьки людства об’єдналися з Люцифером, пов’язавшись із ним кровною спорідненістю. У результаті виникло чотирьохпозиційна основа, що належало сатані, і всі люди стали його дітьми. Тому Ісус називав іудеїв дітьми диявола (Іван. 8:44), і також родом зміїним та родом гадючим (Матв. 3:7; 12:34; 23:33). Святий Павло писав, що «маючи зачаток Духа, і ми самі у собі зідхаємо, очікуючи синівства» (Рим. 8:23), вказуючи тим самим на те, що людство в результаті гріхопадіння прабатьків стало належати не до роду Бога, а до роду сатани.
«Для невіруючих, яким бог цього віку засліпив розум, щоб для них не засяяло світло Євангелії слави Христа, а Він образ Божий.» (2 Кор. 4:4) «Тепер суд цьому світові. Князь світу цього буде вигнаний звідси тепер.» (Вiд Iвана 12:31)
Підкоривши собі людей, створених, щоб володарювати над світом творіння, сатана водночас підкорив собі і весь світ творіння. Тому в Біблії говориться, що «Бо чекання створіння очікує з’явлення синів Божих, » (Рим. 8:19).
Сатана — це перелюбник, ворог Бога та Божої любові. Ієрогліф «кан» (姦) складається з трьох однакових елементів, кожен з яких означає жінку. Хто такий перелюбник? Перелюбником називають того, хто відняв жінку, яка йому полюбилась.
Люцифер, відступивши від початкового стандарту, все ж розумів фундаментальну Божу волю. Його вибір життя в напрямі, абсолютно протилежному Божому шляху, приводився не лише дефіцитом відданості, але й усвідомленим бажанням постати проти Бога.
Люцифер мудро вибрав шлях, що здатний породити націю, яка виступатиме проти волі Божої, сім'ю та людину, які також будуть протистояти Божій волі.
Щоб затягнути людей у пекло, сатана постійно звинувачує їх перед Богом, як він це робив з Іовом (Іов 1:9). Однак навіть сатана не може продовжувати чинити зло, не маючи об’єкта, з яким він міг би створити умову для взаємодії і вступити в дію віддавання та приймання.
Об’єктами сатани є злі духи, які перебувають у духовному світі, а об’єктами злих духів — духовні «я» злих людей на землі, об’єкти яких, у свою чергу, — їхні фізичні «я». Таким чином, влада сатани здійснюється через вплив злих духів на земних людей і проявляється в діях їхніх фізичних «я».
Наприклад, сатана ввійшов в Іуду Іскаріота (Лук. 22:3); Ісус, звертаючись до Петра, назвав його сатаною (Матв. 16:23). У Біблії також читаємо, що злі духи називаються посланцями диявола (Матв. 25:41).
Сатана зникне тоді, коли буде виконана частина відповідальності. Тоді не буде кому вас звинувачувати.
Оскільки умови для звинувачення все ще залишаються, як би ви не намагалися увійти до небесного світу, до Царства Небесного, у вас нічого не вийде, доки ви не зможете виконати відповідальність. Ви не зможете туди увійти, доки будуть існувати причини для звинувачень.
«Хіба ви не знаєте, що ми будем судити Анголів, а не тільки життєве? » (1 Кор. 6:3)
Щоб знищити умову для взаємодії із сатаною і отримати право його судити (1 Кор. 6:3), людині слід зрозуміти природу й злочин сатани та звинуватити його перед Богом.
Через гріхопадіння сатана розділив людство на сотні й тисячі етнічних груп і силою встановив правління, основане на ворожнечі та боротьбі. Таким був результат гріхопадіння людини.
Незважаючи на те, що любов — це те, завдяки чому ми живемо для інших і віддаємо іншим, Люцифер діяв згідно з власним бажанням і вкрав те, що належало комусь іншому. Оскільки такою була природа його любові, вона стала любов’ю до дисгармонії.
Його вертикальне кохання було також коханням, завдяки якому він вкрав те, що йому не належало. З цієї причини він не міг правильно любити. Натомість він любив як злодій, і ця любов набула характеру незахищеності та страху.
Таким чином, Люцифер наповнений ненавистю, замість того, щоб бути пронизаним любов'ю. Його серце наповнене ворожістю, оскільки він завжди боїться втратити своє позицію та відчуває, що конкурує з кожним навколо нього. Це викликає в ньому більше ненависті, ніж любові. Оскільки ненависть є основним його почуттям, цілком природно, що він відчуває заздрість, ревнощі та злі бажання.
За допомогою вільного сексу сатана хоче перешкодити всім людям до одного повернутися до Бога.
Більшість хвороб, які вражають сучасних людей, виникли в результаті цього гріха, який Люцифер передав нам. З часом хвороби, які виникли через гріх, поширилися настільки, що сучасні люди не в змозі лікувати основну причину гріха.
Вони бачать лише викликані захворювання, тому всі свої зусилля зосереджують на лікуванні хвороб.
Він користується повітряною зброєю. Це — сигарети. Потім рідинна зброя — алкоголь. Далі, тверда зброя — це наркотики. Таким чином він покалічив людський дух. Тіло гниє, дух псується, через ніздрі забруднюються легені.
Це справді важливе питання. Існують кілька етапів:
Ми повинні повернути нашу первісну позицію. Тому перший крок - це підкорення сатани.
Для досягнення відновлення нам потрібно добровільне підкорення сатани. Таким чином, подолання претензій сатани до нас включає його підкорення, наше повне відокремлення від нього, коли ми приходимо до Божої сторони, і, врешті-решт, добровільне підкорення сатани.
Існує період відокремлення, під час якого ми дотримуємося Божих заповідей, Божих стандартів серця.
Треба стати тим, хто замість Адама зможе виконати умови відкуплення. Тому відділення від сатани відбувається тоді, коли людина, яка знаходиться в положенні Адама, виконавши свою відповідальність, передбачену з самого початку, на відміну від сатанинської любові буде любити Божою любов’ю, та на відміну від людей на стороні сатани буде ставитись до них як Божа людина.
Знайте, що умови відкуплення встановлюються саме так. Сатана панує над вашим оточенням, тому він, вдаючись до різноманітних наклепів, вишукує самі різні шляхи для того, щоб ізолювати вас.
Підкорення Сатани - це наша особиста боротьба з подоланням спокуси. Шлях відокремлення від сатани нам даний через Месію.
Сатана зникне тоді, коли буде виконана частина відповідальності. Тоді не буде кому вас звинувачувати. Оскільки умови для звинувачення все ще залишаються, як би ви не намагалися увійти до небесного світу, до Царства Небесного, у вас нічого не вийде, доки ви не зможете виконати відповідальність. Ви не зможете туди увійти, доки будуть існувати причини для звинувачень.
Сатана буде мати можливість звинувачувати вас доти, доки ви не пов’яжете себе з любов’ю Бога завдяки вашій абсолютній, незмінній, унікальній і вічній любові.
Див. також
Джерела
Про нас