Досконала людина — це людина, у якій добро втілилося в усій повноті, і яка виконала мету творення.
Той, хто досяг особистісної досконалості, стає храмом Бога, і Святий Дух перебуває в ньому. Живучи в повній єдності з Богом, людина набуває Божественної природи. Без сумніву, така людина не може згрішити і, відповідно, не може вчинити гріхопадіння.
Тому в Біблії говориться: «Чи не знаєте ви, що ви Божий храм, і Дух Божий у вас пробуває?» (1 Кор. 3:16) і «Того дня пізнаєте ви, що в Своїм Я Отці, а ви в Мені, і Я в вас» (Іван. 14:20).
Якби Адам і Єва стали досконалими особистостями, нездатними грішити, вони б дали життя дітям добра і створили безгрішні сім’ю й суспільство, втіливши Три Благословення (Бут. 1:28).
Досконала людина має унікальну особистість, і яким би несуттєвим не здавалося її існування, її цінність стоїть нарівні з цінністю всього Всесвіт.
Досконала людина унікальна і є володарем світу творіння, тому без неї цінність існування Всесвіту не може бути реалізована у всій повноті.
Досконала людина є втіленням усіх елементів світу творіння і центром їхньої гармонійної взаємодії. У цьому розумінні можна сказати, що світ був створений через досконалу людину. Більше того, Бог задумав, що людина стане на положення творця всього, що існує у світі, для чого Він наділив її якостями та могутністю Творця.
Еталон досконалості на землі приводить до повної досконалості в духовному світі.
Досягнення людиною досконалості не залежить від знань, влади або грошей, а залежить від любові.
Ця любов — це не вульгарна любов сьогодення, це первісна любов, йдучи за якою, все досягає своєї досконалості.
Коли люди досягають єдності з Богом, їхні серця та почуття стають сп’янілими від безмежно глибоких переживань, та почуття щастя. І врешті-решт, слідуючи за любов’ю, Бог та люди стануть єдиними. У любові людство та світ стануть єдиними, й звідси почнеться втілення ідеального світу, в якому втілено Божу мету творіння.
Досконалість любові чоловіка та жінки є досконалістю Всесвіту. Коли ця любов розбивається, порушується вселенський порядок, і вертикальний світ приходить до повного краху.
Щоб Всесвіт став досконалим, я сам спочатку повинен стати досконалим. Яким би досконалим не був Всесвіт, якщо я сам недосконалий, це мене ніяк не стосується.
Щоб Всесвіт став досконалим, необхідно, щоб і зовнішній світ, і моє внутрішнє «я» були гарними.
Досконалість Всесвіту настане лише тоді, коли ми відчуємо радість любові, яка приводить в резонанс та поєднує наші складові в єдине органічне ціле.
Див. також
Джерела