Протягом багатьох років я відстоював світ, де всі релігії гармонійно співіснують, де люди всіх рас живуть як одна сім'я і де всі народи живуть у єдності. Проте, тисячоліттями історія бачила лише безперервний процес все більшого роз'єднання людей. Кожного разу при зародженні нової релігії або під час встановлення нового ладу між державами виростали нові кордони чи спалахували війни. Однак зараз ми живемо в епоху глобалізації, і заради майбутнього нам обов'язково потрібно об'єднатися. — Мун Сон Мьон
Мун Сон Мьон (문선명, 文鮮明), народився 25 лютого 1920 року (за місячним календарем: 6 січня 1920 року) в провінції Північний Пхьонан, яка зараз є частиною Північної Кореї.
Відомий як засновник Церкви Об'єднання (офіційна назва Асоціація Святого Духа для Об'єднання Світового Християнства, заснована у 1954 році і має центри у 185 країнах), Федерації сімей за мир у всьому світі та об'єднання (1996), та Федерації Миру (2005).
Він також відомий тим, що з 1960 року проводив Церемонії Благословення, які часто називають «масовими весіллями».
Пан Мун був плідним оратором, його промови складають понад 600 томів, а його релігійне вчення опубліковане як “ Виклад Принципу” (1966).
Будучи не лише релігійним лідером, пан Мун заснував і підтримував десятки організацій для сприяння міжнародному розумінню та побудови сталого миру у світі. Як давній противник комунізму, преп. Мун розробив систематичну ідеологічну критику та контрпропозицію комунізма, яку він пропагував по світу в 1970—80-х роках, тим самим зміцнюючи рішучість антикомуністичних активістів в усіх куточках світу.
З падінням Радянського Союзу був запеклим прихильником відбудови в посткомуністичних суспільствах та інвестував значні кошти в розвиток Північної Кореї.
Серед соціальних проектів можна виділити заснування дитячої танцювальної трупи “Маленькі Ангели” яку вважають культурними послами Кореї, розробку білкової добавки на основі риби для боротьби з голодом у країнах, що розвиваються, організацію численних міжрелігійних конференцій для сприяння співпраці між релігіями, пропозицію щодо створення міжрелігійної ради при ООН, та виступи на підтримку тунелю через Берингову протоку для об'єднання націй світу міжнародною автострадою.
Більшість прихильників Церкви Об'єднання сприймають преподобного Муна як виконавця місії “Другого Пришестя Христа”.
Також, разом зі своєю дружиною пані Хак Джа Хан (Мун) (한학자, 韓鶴子), віряни сприймають їх як “Істинних Батьків” всього людства.
Останнє випливає з погляду, що преподобний Мун та пані Мун є першими людьми, які усвідомили “первісний ідеал творіння”, відповідальність, яку спочатку було дано першим предкам людства, біблійним Адаму і Єві.
За місячним календарем, Мун Сон Мьон народився 6 січня 1920 року (25 лютого 1920 року за сонячним календарем) в Сансарі в районі Докон, повіту Чонджу, провінції Пхьонан, що зараз знаходиться на території Північної Кореї, у сім'ї Мун Кьонг Ю та Кім Кьонг Гє.
У ті часи Корея була анексована Японією, яка намагалася примусити корейців поклонятися синтоїстським святиням. Релігійна нетерпимість японського режиму була одним з аспектів приниження корейців, яких вважали людьми нижчого класу.
Корея перебувала під колоніальним правлінням Японії з 1905 по 1945 рік і протягом цього часу зазнавала гноблення та жорстокості. Мун Сон Мьон ще у ранньому дитинстві пізнав біль несправедливості, як від власного народу, так і від рук японської влади.
В дитинстві він учився в конфуціанській школі і з завзяттям спостерігав за оточуючою природою. Приблизно у 1930 році його батьки навернулися до християнства (пресвітеріанської церкви), а пізніше молодий Мун Сон Мьон стає вчителем християнської недільної школи.
Ранком у Великодню неділю 1935 року, під час глибокої молитви, Мун Сон Мьон мав особливо драматичну зустріч з Ісусом, яка визначила напрямок його подальшого життя. У цьому видінні Ісус попросив молодого Муна продовжити роботу, яку він почав на землі майже 2000 років тому. Ісус попросив його закінчити побудову ідеального світу на землі та зрештою принести мир людству.
Молодий кореєць був приголомшений такою несподіваною зустріччю, а особливо отриманим проханням, тому спочатку він відмовився. Проте після глибоких роздумів, медитації та молитов, він присягнувся взятися за цю неймовірну місію.
Після закінчення школи у 1938 році, молодий Мун вступив до Інституту комерції та промисловості Кенсонг в Сеулі, який було засновано в рамках японської освітньої системи, встановленої в Кореї японським урядом.
Будучи студентом у Сеулі, Мун відвідував служби у кількох церквах, включаючи одну з перших церков п'ятидесятників у Кореї.
Після отримання Божого наказу, він зрозумів, що не зможе його виконати без ґрунтовного розуміння Творця та Його творіння. Він постійно вивчав Біблію та вчення інших релігій для того, щоб зрозуміти таємниці життя та історії людства.
Відмовляючись від власних бажань і долаючи спокуси багатства, фізичних задоволень та знань, він відчував запеклу боротьбу душі та тіла.
Усвідомлюючи страждання Бога та Його палке бажання об’єднатися зі Своїми дітьми, він зрозумів, яким складним шляхом має пройти людство для того, щоб повернутися до Бога і встановити справжній мир на землі.
Докладаючи неймовірні зусилля в пошуках істини, він проводив день і ніч у глибоких та гарячих молитвах, суворих постах та пошуку. У віці 25 років він відкрив основи Божого Принципу.
У 1941 році, закінчивши Інститут комерції в Сеулі, молодий Мун поїхав до Японії вивчати електротехніку в промисловому коледжі при Університеті Васеда. У цей час він продовжив нескінченні молитви та пошук істини. Його друзі-студенти того часу казали, що у своїй кімнаті він тримав три Біблії – корейською, англійською та японською мовами, які він постійно вивчав.
Навчаючись у Токіо пан Мун познайомився з іншими корейськими студентами, які підтримували рух за незалежність та уряд Кореї в екзилі в Шанхаї. Коли вони збиралися, до зустрічей приєднувалися японські поліцейські в цивільному, щоб слухати, про що говорять бунтівні студенти. У Японії він прийняв японське ім'я Емото Рюмей.
Японський уряд слідкував за християнськими церквами, оскільки багато найбільш запеклих активістів корейського руху за незалежність, були християнами.
Серед друзів Муна в Токіо були як християни так і комуністи. Він усвідомлював, що і ті й інші намагалися зробити світ кращим, хоча між ними були глибокі розбіжності в питаннях, як цього досягти.
Багато його співвітчизників ненавиділи японців через їхню окупацію Кореї, але Мун вважав, що ворогом, з яким він має боротися, це не Японія, а сили зла, боротьба проти яких вимагає набагато більше часу та зусиль. Він намагався любити та служити японському народу та готувати себе до місії, яку він отримав, - боротьби проти зла в ім'я всього людства.
У 1943 році Сон-Мьон повернувся на Батьківщину, де влаштувався на роботу в Кьонсонську філію будівельної компанії Кашіма Гумі в Йонсані, а також брав активну участь у церковній діяльності. Він одружився з Чхве Сон Гіль, посвяченою християнкою з добре відомої пресвітеріанської родини.
У 1944 р. японська влада в Кореї знову ув’язнила Муна та піддала його тяжким тортурам після того, як його ім’я сплило під час допитів його друзів, які брали активну участь в антияпонському підпільному русі в Токіо. Він відмовився давати будь-які свідчення й зрештою майже через чотири місяці його було звільнено.
15 серпня 1945 року, коли Японія зазнала поразки у війні, Корея вперше за майже 40 років звільнилася від японського панування (сьогодні цей день відзначається як День визволення в Кореї).
Мун Сон Мьон вважає цей день початком свого публічного служіння. Протягом десяти років після своєї зустрічі з Ісусом він не ділився з кимось про місію, до якої був покликаний. Тим не менш, він продовжував відвідувати церковні служби, вивчати Біблію та наполегливо шукати відповіді на питання про Бога, світ та призначення людського життя.
Незважаючи на відчайдушні зусилля достукатись до існуючих християнських церков, його ідеї не отримали підтримки. Тому невдовзі Учитель Мун зрозумів, що в нього не залишалося іншого вибору, як піти одиноким шляхом першопрохідця нового релігійного бачення.
У 1946 році Учитель Мун вирушив до Пхеньяну в Північну Корею, міста, де корейське християнство було найбільш активним. Він навчав Божого слова, проводив молитовні служби та лекції. Часто служби тривали до пізньої ночі. Багато вірян почали приходити до його церкви і громада росла дедалі більше.
Існуючим християнським церквам не подобалася діяльнільність Муна, оскільки він, завдяки своїй харизмі перетягував від них прихожан. Зрештою вони виступили проти його церкви і подали скарги до поліції за порушення громадського спокою. Скаргу підписало близько вісімдесяти священиків. Комуністична влада шукала будь-який привід для придушення релігійної діяльності, тому скориствшись такою нагодою, заарештувала Учителя, і він пробув у в'язниці кілька тижнів, зазнавши катувань.
Комуністи безпідставно звинуватили його в шпигунстві на користь американського військового уряду в Південній Кореї, але визнали невинним за рішенням радянського чиновника і звільнили. Після звільнення, його учні допомогли йому відновити здоров'я, і він продовжив проповідувати та навчати.
Його діяльність призвела до того, що його не любили як існуючі християнські церкви, оскільки він притягував від них членів своїм харизматичним посланням, так комуністична влада, оскільки його зібрання було занадто помітним і не вписувалося в канони існуючих церков, яку комуністи ігнорували, якщо вони трималися осторонь і не заважали.
У 1948 році Учителя знову заарештували і звинуватили у релігійній діяльності. Цього разу його визнали винним і засудили до п'яти років у комуністичному трудовому таборі.
П'ятирічне ув'язнення в трудовому таборі Хиннам, де треба було працювати на заводі азотних добрив, по суті, було смертним вироком. Робота була надмірною і виснажливою, раціони були недостатніми, а умови жахливими. В'язні були змушені працювати, доки не помирали від виснаження. Учитель Мун вважає своє виживання Божим захистом.
У концтаборі він відбув 34 місяці свого вироку, і був звільнений у 1950 році, з початком Корейської війни, після того як війська ООН просунулися до табору, і охоронці втекли, звільнивши всіх ув'язнених, які залишилися живі.
Після звільнення, замість того, щоб піти на Південь разом з біженцями, він повернувся до Пхеньяна і 40 днів провів у пошуках своїх учнів. Знайшовши лише трьох, він попрямував з ними до Пусану, куди вони прибули 28 січня 1951 року.
1 травня 1954 року в Сеулі Учитель Мун заснував Асоціацію Святого Духа за об’єднання світового християнства, пізніше її стали називати Церквою Об’єднання.
Нова церква відразу зіткнулася з труднощами. Існуючі християнські церкви виступали проти неї, бо їхні члени вирішували приєднатися до нової церкви. Як спосіб протидії Муну, деякі повідомляли владі, що він ухилявся від призову.
Преподобний Мун знову був заарештований, цього разу його утримували протягом трьох місяців у в'язниці Содемун, перш ніж його було виправдано від звинувачень і звільнено.
Тим часом кількість членів стабільно зростає. У липні 1957 року преподобний Мун відправив перших місіонерів до 116 міст і містечок по всій Кореї, де вони розпочали навчальні програми для зарубіжних місіонерів.
У 1958 році місіонери були відправлені до Японії, а у 1959 році - до Сполучених Штатів, а потім до Європи. Місіонерська робота була розширена у 1975 році, коли команди місіонерів, до складу яких входили члени з Японії, Сполучених Штатів та Європи, були відправлені в 120 країн.
На початку 1970-х років преподобний Мун і його сім'я переїхали до Сполучених Штатів.
Більшість часу після прибуття до США було спрямовано на піднесення американських демократичних ідеалів. У 1970-х роках він розпочав у США те, що назвав «Хрестовий похід за єдиний світ» (OWC), з посланням, яке закликало Америку пробудитися, і повернутися до духу засновників. Преподобний Мун закликав та християн жити “Божим шляхом життя” та очікувати друге пришестя Христа.
Ці турне отримали назви «Нова надія для християнства» та «Фестиваль Боже Благослови Америку» (1972-1976).
Протягом 1970-х років Церква Об'єднання в Америці пережила драматичний сплеск росту, від кількох сотень до понад 3000 членів, на додаток до сотень місіонерів, які прибули до США з Японії та Європи.
Преподобний Мун ніколи не реагував на опозицію публічними контратаками або навіть явним самозахистом, але вживав відповідних і необхідних заходів, щоб зберегти право власної церкви на існування в Америці, на збір коштів та захист від депрограмування — викрадення та ув'язнення вірян з метою зламати їхню віру.
У 1980-х роках напади на церкву посилилися, їх кульмінацією став арешт та суд над преподобним Муном. Уряд США звинуватив його в ухиленні від сплати податків. Багато хто вважає, що ці звинувачення були абсолютно безпідставними і мали єдину мету — вигнати преп. Муна з США. Після засудження уряд запропонував йому можливість покинути Америку, щоб уникнути тюремного ув'язнення, але пр. Мун відмовився, заявивши, що він воліє бути ув'язненим, аніж залишити Божу роботу в Америці.
Багато американських християнських лідерів сприйняли це переслідування як загрозу свободі релігії в цілому, і тисячі релігійних діячів проводили марши на підтримку.
Преподобного Муна було засуджено на 18 місяців ув'язнення у виправній установі Денбері, він пробув там 13 місяців і був звільнений за гарну поведінку.
Незважаючи на те, що уряд США його переслідував засудив, преп. Мун прагнув любити та служити своєму гнобителю, заснував газету “Вашингтон Таймс” (1982) та Американський конституційний комітет (ACC) (1987), який пізніше став Американською коаліцією свободи та, після падіння комунізму, Американською сімейною коаліцією (AFC).
Ці та багато інших організацій були засновані з місією підняття ідеалізму та диспенсаційного призначення для демократичного світу, особливо у Сполучених Штатах.
Вчення преподобного Муна приділяє найвищу шану сім'ї, яку він називає природною “школою любові”. Любов Бога виражається у взаємодії чоловіка та жінки. Бог створив чоловіків та жінок для того, щоб вони об'єднувалися у шлюбі та створювали сім'ї, в яких ми набуваємо повноти любові та доброти.
Діти отримують любов від своїх батьків — їхнє харчування, тепло та догляд, і природно повертають любов та радість своїм батькам, під час свого зростання від немовлят до глибокої старості.
Любов між братами та сестрами має ту ж вічну якість, що й подружня та батьківська любов. Це універсальна, вічна, завжди динамічна та творча якість сімейного життя — те, що преподобний Мун називає “Чотирма Сферами Шімджон”.
Для цього Учитель Moon запрошує людей всього світу взяти участь у “Благословенні”, церемонії шлюбного присвячення (або повторного присвячення), яка розриває зв'язок із сатаною та прищеплює подружжя до “первісного Божого родоводу”, а потім закликає їх до місії створення ідеальних сімей як місце для практики любові.
В ідеальній сім'ї любов не має меж. По-перше, між членами сім'ї має бути глибоке розуміння — без боротьби, без розлучень, без ревнощів, з усіма членами сім'ї, що працюють на загальне благо сім'ї. Далі, сім'ї повинні любити та піклуватися про інші сім'ї та працювати на загальне благо своєї спільноти. А спільноти мають працювати заради добробуту нації.
Щастя завжди чекає нас десь неподалік. Ми ніяк не можемо стати щасливими через власні бажання, що перегороджують шлях до щастя. Поки погляд зосереджений на цих бажаннях, ми не можемо розглядіти шлях, що відкрився перед нами. Ми так поглинені пошуками крупинок золота під ногами, що не помічаємо величезної купи золота, що лежить попереду. Ми несамовито розпихаємо ці крупиці по кишенях, навіть не здогадуючись, що кишені-то діряві! — преподобний Мун
Далі, нації повинні розуміти та любити інші нації, працюючи разом на загальне благо світу. Таким чином, практика істинної любові у сім'ї вважається точкою відліку для миру в усьому світі.
Починаючи з 1960 року, преп. Мун провів церемонії благословення для пар, кількість яких з кожним разом зростала. Ранні благословення були призначені лише для членів його церкви, а з 1992 року вони почали проводитися для всіх бажаючих.
Після майже п’ятирічного перебування на півночі Учитель Мун почав свою проповідницьку діяльність на півдні, у цей час він возз’єднався зі своєю дружиною. День і ніч він присвячував себе своєму релігійному покликанню.
Дружина не змогла прийняти всі тяготи сімейного життя, коли чоловік, жертвуючи сім’єю, абсолютно присвячував себе місії. Зрештою, вона подала на розлучення, незважаючи на те, що Учитель Мун був категорично проти й намагався відговорити її від цього.
Преподобний Мун одружився зі своєю нинішньою дружиною Хак Хан Джа 11 квітня 1960 року. У них народилося 14 дітей.
Незважаючи на втрати та численні випробування під час десятиліть публічного служіння преп. Муна, його родина була значною підтримкою його публічної місії.
Хак Хан Джа підтримувала свого чоловіка подорожуючи по всьому світу з численними виступами. Коли його діти стали дорослими, вони також почали виконувати публічні місії, які включали лекційні тури та надання благословень для шлюбів у країнах по всьому світу; навіть його онуки приєдналися до цього.
Настала пора для країн світу об'єднати свої ресурси та рухатися до царства мирного ідеального світу, якого прагне Бог.“ — Мун Сон Мьон
Преподобний Мун Сон Мьон присвятив своє життя побудові миру в усьому світі він заснував десятки організацій зі спільною метою сприяння міжнародному розумінню, допомоги у наближенні людей до Бога та один до одного, та будівництві сталого миру у світі.
Ніщо в нашому світі не існує заради власного блага. Бог не за таким принципом створив наш світ. Чоловік існує заради жінки, а жінка – заради чоловіка. Природа існує заради людини, а людина – заради природи. Усі створені істоти в нашому світі живуть заради своїх партнерів, із якими вони взаємодіють. Це аксіома Небес: усе, що є в нашому світі, існує заради блага партнера. — Мун Сон Мьон/
Доктор Мун запропонував створити міжнародну раду релігійних, громадянських та політичних лідерів, яка б доповнила миротворчу роботу ООН. Федерація отримала Особливий консультативний статус при економічній та соціальній раді ООН, і веде свою діяльність по всьому світі.
Федерація сімей за мир в усьому світі (Family Federation for World Peace and Unification), заснована в 1996 році, працює над моральним оновленням сім'ї, заохочуючи людей активно вкластися у діяльність з метою зміцнення їхніх сімей, включаючи участь у Благословенні.
Благословення на шлюб - церемонії, які представляють обітницю нового початку для чистих подружніх відносин, зосереджених на істинній Божій любові. Під час церемонії чоловік і жінка дають обітницю:
Міжнародна федерація за перемогу над комунізмом (International Federation for Victory Over Communism), була заснована у 1968 році, після того, як доктор Мун систематично розробив свою ідеологічну критику та контрпропозицію комунізма. IFVOC проводила освітні програми та мітинги в Кореї, Японії та по всьому світу в 1970-х та 1980-х роках. Вже у 1972 році учитель Мун заявив, що комунізм наближається до свого кінця приблизно в 1977 році впаде через десять років.
У 1984 році він закликав до проведення конференції під назвою “Кінець комунізму”. Ідея на той час здавалася майже неймовірною, але протягом п'яти років Берлінська стіна впала, і комунізм почав свій спад. На тому етапі преподобний Мун сформулював свою позицію як “Ідеологію головного крила”, поєднуючи ліве та праве крила. Преп. Мун мав особисті зустрічі з Михайлом Горбачовим (1990) та Кім Ір Сеном (1991), закликаючи їх відкрити свої країни для всіх релігій та для світового ринку.
CAUSA була заснована в 1980 році як частина багатогранної боротьби проти комунізму. Працюючи в основному у Центральній та Південній Америці, CAUSA проводила конференції, освітні програми та проєкти соціального служіння протягом 1980-х років, спрямовані на зміцнення соціальної тканини для кращого протистояння комуністичним впливам.
У Північній Америці та Європі CAUSA проводила конференції Міжнародної Ради Безпеки для викриття загроз від Радянського Союзу та його союзників під час холодної війни. У США проводилися Американські Лідерські Конференції для освіти державних законодавців, мерів і міських радників, підтверджуючи існування Бога та відкидаючи атеїстичний комунізм.
Світова Медіа Асоціація (World Media Association), заснована у 1978 році, для надання міжнародного форуму для професіоналів у галузі ЗМІ та лідерів думок для дослідження відповідальності медіа у сьогоднішньому швидко змінюваному світі.
Міжнародний фонд допомоги та дружби (IRFF — International Relief Friendship Foundation), заснований у 1976 році. Фонд присвячений пошуку практичних рішень глобальних проблем бідності, страждань і хвороб, одночасно сприяючи можливостям довгострокового сталого розвитку для потребуючих громад.
IRFF надає гуманітарну допомогу окремим особам і сім’ям, які страждають від бідності, хвороб, стихійних лих і конфліктів, а також прокладає шлях для довгострокового сталого розвитку за допомогою освітніх і економічних можливостей.
IRFF також розвиває та навчає наступне покоління соціально відповідальних глобальних лідерів за допомогою наших навчальних програм на основі досвіду, які наголошують на культурній, релігійній та расовій співпраці.
Усі релігії мають одну фундаментальну мету - об’єднати людей з Творцем, з силою всесвіту, щоб надихати людей розкрити їх повний потенціал. На жаль, протягом століть існувало багато конфліктів та незгод між релігіями, а також війн та вбивств в ім'я релігії.
Міжрелігійна Федерація за мир у всьому світі (Inter Religious Federation for World Peace), заснована у 1991 році, об'єднує лідерів, вірян та учених світових релігій для роботи над досягненням гармонії в родині, де релігія надто часто була причиною розмежування.
IRFWP опублікувала “Всесвітнє писання”, порівняльну антологію священних текстів, щоб допомогти ілюструвати спільні цінності та універсальні основи, які є спільними для всіх релігій.
Федерацію сімей за мир у всьому світі, заснована у 1996 році, працює над моральним відновленням сім'ї, заохочуючи людей активно інвестувати у діяльність, спрямовану на зміцнення їхніх сімей, включаючи участь у Благословенні.
Тому усвідомлення того, що ми існуємо заради блага інших, - це величезне досягнення, здатне змінити еталон нашого життя. Коли ми розуміємо, що наше життя належить не тільки нам і має бути прожите заради інших, ми маємо вибрати зовсім інший шлях, відмінний від того, яким ішли досі. — Мун Сон Мьон
Благословення Шлюбу, церемонії, які представляють обітницю нового початку для очищених шлюбних відносин, зосереджених на справжньому коханні Бога. Під час церемонії чоловік і жінка дають обітницю:
Федерація Жінок за Мир в Азії, заснована у 1991 році, попередник Федерації Жінок за Світовий Мир.
Федерація Жінок за Світовий Мир, заснована у 1992 році, є жіночим рухом з трьома цілями: справжні сім'ї, здорове моральне суспільство та світовий мир на основі жіночого духу справжньої любові. WFWP спонсорує церемонії сестринства, що з'єднують жінок з різних країн, та службові проекти в філіях по всьому світу.
У серпні 2012 року доктор Мун був госпіталізований із запаленням легенів. Він був прийнятий до лікарні Святої Марії в Сеулі, його стан був критичним. Після двох тижнів на апараті штучного дихання в реанімації, його було переведено до церковної лікарні Чонгшім у Гапйонг, на північному сході від Сеула.
Там, оточений своєю родиною, Мун Сон Мьон мирно покинув цей світ, 3 вересня 2012 року (1:54 за корейським часом; 2 вересня, 12:54 за східним денним часом) у віці 92 роки.
Члени Церкви Об'єднання по всьому світу негайно почали збиратися, щоб висловити свої співчуття та взяти участь у церемонії Сонгхва (похороні) 15 вересня 2012 року.
Преподобний Мун Сон Мьон був одним із великих візіонерів нашого часу. Незважаючи на критику та нападки протягом свого життя він неустанно працював на благо людства, подорожуючи світом із посланням безумовної любові та філософією «життя заради інших», яку він втілював у своєму житті.
Його духовність та практичні вчення надихають віруючих і сьогодні, багато послідовників по всьому світу продовжують присвячувати себе ідеалам миру та гармонії.
Вчені відзначають, що спадок преп. Муна залишиться назавжди, не лише через суперечки, які супроводжували масові весілля та звинувачення в “промиванні мізків”, але й за “створення, можливо, однієї з найбільш всеосяжних і новаторських теологій, прийнятих як нова релігія того періоду.”
Цей спадок включає Виклад Принципу та записи його промов, Церкву Об'єднання, яку він заснував і розповсюдив по всьому світу, сотні тисяч благословенних сімей, а також численні освітні організації та бізнеси, включаючи газету Washington Times.
Його життєва робота була спрямована на створення основи для тривалого миру у світі. Зокрема, преподобний Мун прагнув знайти шляхи для возз'єднання своєї батьківщини, Кореї.
Протягом багатьох років я відстоював світ, де всі релігії гармонійно співіснують, де люди всіх рас живуть як одна сім'я і де всі народи живуть у єдності. Проте, тисячоліттями історія бачила лише безперервний процес все більшого роз'єднання людей. Кожного разу при зародженні нової релігії або під час встановлення нового ладу між державами виростали нові кордони чи спалахували війни. Однак зараз ми живемо в епоху глобалізації, і заради майбутнього нам обов'язково потрібно об'єднатися. — Заповіт Миру
Див. також
Джерела
Про нас