Бог існує поза межами простору. Він включає в Себе весь світ і весь Всесвіт. Його безмежна любов така ж сама.
Кажуть, що Бог всюдисущий, але Він є не всюди. Він знаходиться там, де є любов. Це обов’язково треба знати. Він всюдисущий завдяки любові. Місце, де живе Бог, наповнене любов’ю. Чим більше віддавати любов, тим ще більше хочеться її віддавати. Чим більше ви отримуєте любові, тим у мільйон разів більше вам хочеться її віддати.
Тоді, де ж Бог живе? Де Його дім? Цей дім в самому центрі нашої душі. Чоловіча природа Божої душі знаходиться в шімджон чоловіка, тоді як жіноча природа — в шімджон жінки. Людина — це храм, в якому живе Бог.
Якщо існує на землі місце, де Бог може поселитися і жити із сім’єю, то це місце представлятиме все людство, й основа сім’ї, початок способу життя якої дав Бог, буде землею первісної батьківщини людства. Тому початковий ґрунт, на якому живе Бог, стає батьківщиною.
Адам і Єва — Божі діти й одночасно Його храм. Коли б вони досягли зрілості та стали досконалим храмом, Бог оселився би в них. Таким чином, Адам і Єва, ставши зрілими та уклавши шлюб, в центрі якого Бог, стали б з Богом єдиним тілом. Бог став би внутрішнім Богом, а люди стали б тілом Бога у плоті.
В Першому посланні до коринтян 3:16 йдеться: «Чи не знаєте ви, що ви Божий храм, і Дух Божий у вас живе?» Віруюча людина, отримуючи спасіння, стає Божим храмом. Безумовно, тільки такі люди можуть посісти положення первісних істинних предків людства.
Що було, якби перші предки людства, Адам і Єва, не скоїли гріхопадіння? Вони посіли б однакове з Богом положення, в якому стали б з Ним єдиним тілом, успадкували б великий Божий здобуток творіння і відчули б радість, схожу на ту, що відчув Бог, коли створив цей світ. Саме такими стали б стосунки між Богом та людиною. Безгрішна людина, яка має первісну природу, стає храмом Божим.
Наш найближчий вчитель — це наша душа. Вона цінніша за найближчого друга, і навіть за батька та матір. В таку душу входить Бог та живе там. Ви повинні чути голос душі. Потрібно досягти такого стану. В буддизмі кажуть, що потрібно досягти просвітлення.
Коли Будда казав, що «На небесах та землі я один удостоєний такої честі», він мав на увазі, що зазирнувши вглибину своєї душі, людина бачить, що в ній живе Бог, і це здається їй унікальним привілеєм. Тоді немає нічого неможливого.
Там, чим більше ви даєте, тим більше хочеться давати; чим більше ви отримуєте, тим в мільйони разів більше вам хочеться віддавати. В такому випадку це Царство Небесне чи пекло?
Там ми відчуваємо грандіозне натхнення, тому що чим більше ми віддаємо, тим більше отримуємо. Кожна клітинка відчуває натхнення, схоже на вибух. Такою є Божа любов.
Він народився через істинну любов та живе через істинну любов. Чому ми народжуємось та чому ми живемо? Ми народжуємось через істинну любов живемо через істинну любов. У такому випадку немає скарг ні в Бога, ні в людини. Вони випромінюють пахощі, як квіти Всесвіту, які квітнуть. З істинною любов’ю в центрі обидві сторони стають єдиними.
Індивід повинен жити заради сім’ї, сім’я — заради роду, рід — заради народу, народ — заради країни, країна — для світу, світ — для космосу, космос — для Всесвіту, а Всесвіт — для Бога. Тоді для кого живе Бог? Він живе для мене.
Оскільки між Богом та людиною були встановлені зовнішні та внутрішні стосунки, стає можливим формування світогляду вертикальної та горизонтальної любові. Завдяки встановленню стосунків верху та низу, лівого з правим, цей світогляд набуває свого поширення. В центрі цих стосунків живе Бог.
Сім’я, яка утворюється як субстанційна форма Бога на землі, і яка примножується через єдність любові, стає сім’єю Бога, родиною, народом і світом Бога. Коли це відбувається, конфлікт душі та тіла, спричинений гріхопадінням, абсолютно зникає.
Оскільки ця сім’я єдина з внутрішньою природою Бога, Його любов природнім чином живе в ній, і будь-які конфлікти між чоловіком і жінкою зникають. Члени такої сім’ї можуть природнім чином любити один одного без будь-яких конфліктів.
Бог живе в такій сім’ї та стає її душею. Чоловік і жінка стануть Його тілами і буде досягнута цілковита єдність.
Див. також
Джерела