Гріхопадіння
В іудаїзмі, християнстві та ісламі існує доктрина, згідно з якою стан первозданного єднання з Богом було порушено гріхопадінням людини.
Що таке гріхопадіння?
Це подія, внаслідок якої був успадкований хибний рід. Якщо ми скажемо, що гріхопадіння сталося через хибну любов, це будете відповідати логіці.
Щоб слідувати шляхом пороку, не вимагається ніякого виховання. По ньому може йти хто завгодно без жодної освіти, тому що історія почалася зі зла. Хіба нас треба вчити, як бути поганими?
Люди самі стали такими, тому тепер стало необхідним моральне і етичне виховання, щоб навчити їх вчиняти по совісті. На чому ґрунтується виховання?
Не дивлячись на те, що людей вчать добру, вчать жити по совісті, чи багато хто з них досяг еталону такого виховання? Погані вчинки може робити хто завгодно, навіть не вчившись. В цьому кожен може набрати вищий бал.
Чим насправді було гріхопадіння?
Біблейські слова про те, що гріхопадіння сталося внаслідок вживання в їжу плода дерева пізнання добра та зла, — це метафора. Причиною первородного гріха та гріхопадіння першої родини людства був перелюб, до якого був причетний архангел.
У Біблії сказано, що гріхопадіння сталось, коли Адам і Єва з’їли плід дерева пізнання добра та зла, однак чому ж вони прикрили свої статеві органи?
Чому Адам і Єва засоромилися статевих органів? Чому вони прикрили саме їх? Потрібно було прикрити рот та сховати руки! У статевих органах немає нічого поганого. Однак через гріхопадіння, яке було скоєне статевими органами, вони стали палацом сорому, який поправ Божу любов.
Якщо казати, що дух стає падшим внаслідок того, що з’їли щось матеріальне, то чим це буде відрізнятися від теорії комуністичної партії, в якій говориться, що дух породжується матерією?
Таке тлумачення є матеріалістичним.
Хіба може дух стати грішним, якщо з’їсти щось матеріальне?
Якщо сказати, що через дух матерія стала грішною, то це буде мати рацію, але хіба можна казати, що дух став грішним через матерію. Саме матеріалізм каже про те, що матерія породжує дух.
Сексуальна природа гріхопадіння
Основна думка полягає в тому, що сексуальні відносини Адама та Єви мало б відбутися після досягнення ними стану зрілості і отримання Божого благословення на продовження роду. Проте, відбулося передчасне сексуальні відносини, поки вони ще були незрілі.
Це недотримання заповіді призвело до їхнього відхилення від Бога.
Хоча це розуміння сексуальної природи Гріхопадіння може шокувати сучасне християнське суспільство, насправді існує довга традиція сексуальної інтерпретації в писаннях та пов'язаних текстах.
Між людьми та ангелом встановилися блудні стосунки. У Євангелії записано: «Ваш батько диявол, і пожадливості батька свого ви виконувати хочете» (Іван. 8:44).
У апокрифічній книзі Еноха також описано ангелів, які зганьбили себе, увійшовши у зв'язки з дочками людськими, взявши їх за дружин, що в кінцевому підсумку призвело до їхнього занепаду.
Там сказано, що ці ангели, які з'єдналися з жінками та втілилися у багатьох формах, збочили людство та ввели його в оману, принесення жертв демонам, як богам, до великого дня суду, коли їх буде суджено та покінчено з ними (Енох 19:1-2).
Духовне і фізичне гріхопадіння
Створюючи людину, Бог наділив її духовним і фізичним «я». Гріхопадіння людей також відбувалося у двох вимірах: духовному і фізичному. Коли ангел і Єва вступили один з одним у кровний зв’язок, сталося духовне гріхопадіння, а коли в кровний зв’язок вступили Єва і Адам, сталося фізичне гріхопадіння.
1 Коринтян 6:16
«Хіба ви не знаєте, що той, хто злучується з розпусницею, стає одним тілом із нею? Бо каже: Обидва ви будете тілом одним.»
Чи можливі статеві стосунки між ангелом і людиною?
У Біблії розповідається про те, як ангел боровся з Яковом і звихнув йому «суглоб стегна» (Бут. 32:26).
Три ангели завітали до Авраама і їли м’ясо та іншу їжу, яку він для них приготував (Бут. 18:8).
Більше того, два ангели, прийшовши до Лота, їли спечений для них прісний хліб. Коли жителі Содому побачили їх, то, будучи одержимими сексуальним бажанням, оточили будинок Лота і сказали йому: «Де ті мужі, що ночі цієї до тебе прийшли? Виведи їх до нас, щоб нам їх пізнати!» (Бут. 19:5).
Першопричиною гріхопадіння було невір’я
Яким чином сталося гріхопадіння Адама? Він втратив віру та скоїв гріхопадіння. Отже, тому що він не вірив. Першопричиною було невір’я.
Наступним кроком гріхопадіння було самоствердження, коли Адам поставив на перше місце своє «я», стверджуючи себе. Він скоїв гріхопадіння, думаючи лише про себе. І потім він хотів любові лише до себе.
Три головні причини гріхопадіння
Невір’я, самоствердження, егоцентризм та мрії про любов до себе — це те, на що спирається сатана. Так з’явився падший ангел.
Що є наслідком гріхопадіння?
Ми опинилися у сфері смерті. Бог сказав людям, що вкусивши плодів дерева пізнання добра та зла, вони неодмінно помруть. У відповідності з цим попередженням, вони потрапили в сферу, що несе смерть. До чого тоді привело гріхопадіння?
В Євангелії від Івана, 44 вірш 8 глава, Ісус вказує на те, що сатана став батьком людства. Ви повинні знати: той сумний факт, що Адам і Єва, які повинні були служити Богу, шануючи Його, як свого батька, внаслідок гріхопадіння, стали служити сатані як своєму батьку.
Через гріхопадіння людина була змушена підкоритися сатані — неправдивому батьку. Людство змінило свого батька. Ми, залишивши Бога, нашого Істинного Батька, об’єдналися з неправдивим батьком, сатаною. Таким чином, перші чоловік та жінка стали сином та донькою сатани.
Первородний гріх
Гріхопадіння — це подія, яка почалась з негативного впливу на родовід. З цієї причини дотепер, внаслідок гріхопадіння, первородний гріх передаються з покоління в покоління.
Невігластво як результат гріхопадіння
Гріхопадіння людини призвело до невігластва. Це не про те, що Адам та Єва отримали знання, а навпаки; весь людський рід став невігласом. Ми невігласи щодо нашої первісної мети та ідеалу, а також реальності Бога.
Це один з аспектів, яким Сатана домінує над нами через невігластво, таким чином він стає джерелом наших знань. Він дозволяє нам знати тільки свою версію знань, виключаючи первісні знання про нашу первісну природу та наші стосунки з Богом.
Адам та Єва були незрілі перед Гріхопадінням, їхні знання були неповні. Вони не могли навчити своїх дітей того, чого самі не знали, тому їхнє невігластво передавалося через їхніх дітей.
Одним з наслідків Гріхопадіння є це невігластво, брак знань про Всесвіт, знань, які вони ще не набули.
Дар Божий у вигляді знань про творіння не був просто дан людям. Людські істоти мають виконати свою частину відповідальності, інвестуючи себе для отримання цього розуміння та знань, щоб бути гідними володарями творіння.
Знання, отримані Адамом та Євою через Гріхопадіння, були знаннями зла. Це було не те знання, яке їм обіцяв Бог, але знання, отримане через егоїстичне прагнення задоволення. Замість того, щоб набути знань про Божі таємниці, як обіцяв Люцифер, вони стали боязкими і сором'язливими.
Це невігластво проявляється у багатьох формах, включаючи моральне невігластво щодо добра та зла у людських відносинах, наукове невігластво стосовно фізичного світу, а також невігластво про природу духовних істот, включаючи ангелів.
Людські істоти також стали невігласами щодо своєї мети, невігласами щодо реальності життя після смерті, навіть невігласами щодо існування творця. Це дуже багато невігластва!
Гріхопадіння — це зміна роду
До чого призвело гріхопадіння? Ми опинилися у сфері смерті. Бог сказав людям, що вкусивши плодів дерева пізнання добра та зла, вони неодмінно помруть. У відповідності з цим попередженням, вони потрапили в сферу, що несе смерть.
Через гріхопадіння людина була змушена підкоритися сатані — неправдивому батьку. Людство змінило свого батька. Ми, залишивши Бога, нашого Істинного Батька, об’єдналися з неправдивим батьком, сатаною. Таким чином, перші чоловік та жінка стали сином та донькою сатани.
Може здаватися, що гріхопадіння торкнулося лише Адама та Єву, але оскільки вони є предками людства й основоположним джерелом походження, то це вплинуло на особистість, родину, рід, народ, країну, світ і на все майбутнє в цілому.
Гріхопадіння Адама і Єви — це не тільки їх гріхопадіння, але й гріхопадіння всієї людської історії. Без сумніву, можна сказати, що сучасна історія людства, яке знаходиться в цій сфері гріхопадіння, сповнена не радістю, а скоріше сумом, і саме людство також не радіє, а швидше сумує.
Через гріхопадіння людина стала істотою, яка втілює сатану і не має ніякого відношення до Бога.
Статева розпуста
Спираючись на Біблію, ми приходимо до висновку, що корінь гріха полягає не в тому, що прабатьки людства з’їли якийсь плід, а в тому, що вони вступили в заборонений кровний зв’язок з ангелом, символічно названим змієм. Унаслідок цього вони примножили не Божий родовід добра, а сатанинський родовід зла.
Приповісті 30:20 «Така ось дорога блудливої жінки: наїлась та витерла уста свої й повіла: Не вчинила я злого!…»
Доказом того, що корінь людських гріхів походить від статевої розпусти, є такі факти.
Смертний гріх в релігіях
Первородний гріх успадковується з покоління в покоління, тому що корінь гріха породжений кровним зв’язком. Ті релігії, які наголошують на необхідності очищення від гріха, вважають розпусту й подружню зраду смертним гріхом та навчають чеснотам цнотливості і стриманості.
Ізраїльтяни здійснювали обряд обрізання як умову очищення від гріха для того, щоб належати до обраного Богом народу. Метою обрізання було відділити народ Бога від грішних людей, для чого й проливалася кров зла. Адже корінь гріха в тому, що в людських жилах тече кров зла, успадкована через утрату людьми своєї непорочності.
Причина падіння держав
Неможливо викорінити статеву розпусту
Можна позбутися будьякого іншого зла в суспільстві, піднявши моральний рівень людей за допомогою релігії, введення різних освітніх програм, покращення економічної та політичної систем. Але наразі ніхто не може зупинити статеву розпусту і викорінити злочини, які з нею пов’язані. Вона процвітає дедалі більше поряд із тим, як розвиток цивілізації робить життя людини легшим і безтурботнішим.
Отже, наші мрії про створення ідеального світу так і залишаться лише пустими мріями, доки ми не зможемо викорінити статеву розпусту. Месія, який повертається до людства, — це той, хто може розв’язати всі ці проблеми раз і назавжди.
Ви маєте розуміти, що статеві органи розділили пекло і Царство Небесне. Якщо їх використовувати невірно, то зв’язуєшся з пеклом, а якщо добре — природно досягаєш Царства Небесного.
Якщо б не було гріхопадіння
Якби Адам і Єва не скоїли гріхопадіння та досягли досконалості, це відбулося б не тільки на індивідуальному рівні, досконалості досяг би весь Всесвіт. Також на світ з’явилася б нова родина, основою якої була б Божа любов. Коли б ця родина, поширюючись, стала родом, народом, країною та світом, то таке суспільство стало б однією великою сім’єю, яка служить Богу.
Центром такого суспільства великої сім’ї був би Бог і Адам.
Тому життя сім’ї Адама, основою якої є Бог, її життєвий шлях залишилися б історичною традицією. Отже, її образ життя, звичаї, заведений порядок та життєве оточення стали б історичною традицією. Така традиція просто не могла б не бути традицією, пов’язаною з Божою любов’ю
Погляд Теології Об'єднання
На наслідки Гріхопадіння у відношенні до людської сексуальності
По-перше, ми визнаємо абсолютну доброту людської сексуальності як дар Божий. У своїй створеності та первісній чистоті людська сексуальність виражає Божу любов на суттєвому рівні через ідеал подружньої любові.
Людська сексуальність, як задумано Богом, є безпосереднім проявом Божої творчості. Здійснення подружнього сексуального кохання встановлює небесний родовід через народження дітей, таким чином розширюючи Божу сферу справжньої любові. Тут людська сексуальність стає інструментом для вираження Божої творчості на найвищому рівні, і ми беремо участь у цьому процесі, стаючи батьками.
Сексуальна близькість абсолютно зарезервована для шлюбного життя, оскільки вона представляє кінцеве втілення людської відповідальності перед іншою людиною. Вона виражає святість у любові як акт безумовного самопожертвування. Сексуальний союз між подружжям запечатує їхню взаємну відповідальність одне перед одним.
Ідеал подружнього сексуального кохання був втрачений під час Гріхопадіння, яке було неправильним використанням сексуального кохання. Це призвело до егоцентричного перекручення людської сексуальності, як ми відчуваємо через майже неконтрольовану силу похоті. Відмова від людської сексуальності та підтримка целібату як вищого шляху до святості не вирішує проблеми сорому, вини та страху, пов'язані з людським сексуальним життям.
Замість того, щоб заперечувати людську сексуальність, люди повинні знайти підтвердження своєї первісної Божественної сексуальної ідентичності, встановлюючи Богоцентричні шлюби. Таким чином, бажання до сексуального кохання є добрим, дане Богом, чудове творіння Бога, як це підтверджує Біблія.
На жаль, однак, як наслідок Гріхопадіння, наше сексуальне бажання стало егоцентричним. Ми постійно перебуваємо в стані похоті, спокуси на кожен вид неправильної та незаконної сексуальної діяльності.
Таким чином, ми залишаємося під владою сатани, чекаючи визволення через Божу благодать та Месію, Істинних Батьків, які можуть відновити людську сексуальність до її справедливого порядку.
Див. також
Джерела
- Чонсонґьон (Небесне Святе Письмо)
- Вступ до теології - Янг Ун Кім