Деїзм

Заснований англійським філософом Едуардом Гербертом (1583—1648). Деїсти висунули теологію, яка повністю базувалася на розумі. Вони відкидали точку зору, за якою між одкровенням і розумом може існувати гармонія, що було традиційним поглядом від часів Фоми Аквінського. Деїсти обмежено вважали Бога лише Творцем, Який дав поштовх існуванню Всесвіту і потім дав йому самому дотримуватися встановлених Богом природних законів.

Деїстське бачення всесвіту як машини виникло від Коперника. Саме Коперник вперше викликав птолемеїчну ідею, що Земля, а не Сонце, знаходиться в центрі нашої системи. Коперник, сучасник Лютера, був відхилений як протестантизмом, так і католицизмом. Коли наступне століття Галілео висловив ту ж саму позицію, його також викрили насмішками та релігійними переслідуваннями.

Через подальші відкриття Ньютона стало зрозуміло, що спостереження Коперника були точними.

Це змусило деяких сумніватися у вірогідності християнства та шукати новий підхід до релігії. Таким підходом стало деїзм. Деїзм підкреслював роль науки та механічний характер всесвіту.

Великою мірою, однак, не було конфлікту між християнством і британським деїзмом.

Для французького деїзму XVIII століття Бог припустив роль байдужого конструктора машини, а всесвіт — роль машини. Бог створив Всесвіт, свою машину, відповідно до раціональних законів, які можна було відкрити людьми. Після створення всесвіту Бог відступив. Він не втручатиметься в процеси природи та творіння людини.

Відповідальність за здійснення змін у світі несла людина. Людям не слід покладатися на Бога Його допомога не буде надходити.

Прибічники цього напряму були переконані, що Божі одкровення та чудеса не потрібні людині.


Див. також


Джерела