Враховуючи інтелектуальний та духовний рівень людей, Бог давав їм підказки на майбутнє, і через символи й притчі навчав усіх важливих небесних принципів.
Той факт, що Бог використовував символи й притчі, які знайшли своє відображення в Біблії, неминуче наближав до виникнення суперечливих тлумачень. У цьому полягає головна причина розколу церкви.
Тому при тлумаченні Біблії найважливішим питанням є те, з якої точки зору її розглядати.
Усупереч очікуванням багатьох глибоко віруючих євреїв, що ґрунтувалися на Писанні, Ісус не спустився з хмар, а був народжений у плоті. Отже, нам слід переглянути Біблію, допускаючи можливість того, що Друге пришестя Христа станеться так само, як і першого разу.
Ісус залишив нам пророцтва про те, що станеться під час його повернення: «Бо як блискавка, блиснувши, світить із одного краю під небом до другого краю під небом, так буде Свого дня й Син Людський. А перше належить багато страждати Йому, і відцурається рід цей від Нього… » (Лук. 17:24—25).
Якщо Господь Другого пришестя справді прийде на хмарах небесних із Божою могутністю й славою під голосне сурмлення ангелів, як сказано в Біблії « І того часу на небі з’явиться знак Сина Людського, і тоді заголосять всі земні племена, і побачать вони Сина Людського, що йтиме на хмарах небесних із великою потугою й славою.» (Матв. 24:30—31), то чи не буде він із готовністю й почестями прийнятий людством, яким би грішним воно не було? Господь, який прийде в такий спосіб, не може бути скривджений та гнаний.
Ісус сказав: «Кажу вам, що Він їм незабаром подасть оборону! Та Син Людський, як прийде, чи Він на землі знайде віру?» (Лук. 18:8).
З наближенням останніх днів дедалі більше християн прагне розвинути в собі міцну віру. Чи можна припустити, що вони зневіряться настільки, що не можна буде знайти й проблисків віри під час Другого пришестя Господа в тому разі, якщо він спуститься з хмар небесних у супроводі голосного сурмлення ангелів і Божої слави? Отже, це пророцтво також не може справдитися, якщо Христос повернеться надприродним чином.
Одного разу Ісус сказав: «Багато хто скажуть Мені того дня: Господи, Господи, хіба ми не Ім’ям Твоїм пророкували, хіба не Ім’ям Твоїм демонів ми виганяли, або не Ім’ям Твоїм чуда великі творили? І їм оголошу Я тоді: Я ніколи не знав вас… Відійдіть від Мене, хто чинить беззаконня!» (Матв. 7:22—23).
Якщо віра християн настільки міцна, що вони здатні творити чудеса іменем Ісуса, то наскільки сильніше розгориться її полум’я, якщо Христос прийде на хмарах великої слави, наскільки з більшим прагненням вони почнуть тоді служити йому!
Чому ж Ісус сказав, що відкине таких відданих християн, коли повернеться? І якщо він справді вчинить із ними в такий спосіб, то жоден віруючий не спасеться в останні дні. Ці слова також не зможуть справдитися, якщо Ісус прийде на хмарах.
Ціла низка пророцтв із глави 17 Євангелія від Луки, які стосуються останніх днів, не може збутися, якщо Христос повернеться на хмарах. Для них можна знайти пояснення, лише припустивши, що повернення Христа відбудеться через його народження на землі.
Отже, розглянувши всі наведені вище аргументи, не залишається жодного сумніву, що Друге пришестя Христа відбудеться з його народженням у плоті на землі.
Оскільки повернення Христа відбудеться з його народженням на землі, доцільно з’ясувати, що означають біблійні пророцтва про пришестя Господа на хмарах. Щоб відповісти на це запитання, необхідно передусім зрозуміти, що мається на увазі під хмарами.
Подивившись на такі слова з Біблії: «Ото Він із хмарами йде, і побачить Його кожне око, і ті, що Його прокололи були, і всі племена землі будуть плакати за Ним. Так, амінь!» (Об’яв. 1:7), стає зрозуміло, що кожен буде мати можливість побачити Христа, коли він повернеться.
Що насправді символізують хмари? Хмари утворюються в результаті випаровування брудної води із землі. У Біблії вода ототожнюється з грішними людьми « І говорить до мене: Води, що бачив ти їх, де сидить та розпусниця, то народи та люди, і племена та язики.» (Об’яв. 17:15).
З цього можна зробити висновок, що хмари символізують відданих християн, чиї серця перебувають на «небесах», а не на «землі», оскільки вони відродилися, залишивши свій грішний стан.
У Біблії та класичній літературі слово «хмара» вживається також для позначення юрби « Тож і ми, мавши навколо себе велику таку хмару свідків, скиньмо всякий тягар та гріх, що обплутує нас, та й біжім з терпеливістю до боротьби, яка перед нами,» (Євр. 12:1), і в такому ж значенні воно інколи використовується в повсякденній мові Сходу й Заходу.
Метафорична інтерпретація хмар явно вказує на те, що й під час першого пришестя Ісус символічно зійшов із небес на хмарах. У Біблії сказано: «Перша людина з землі, земна, друга Людина із неба Господь» (1 Кор. 15:47) — і також: «І не сходив на небо ніхто, тільки Той, Хто з неба зійшов, Людський Син, що на небі» (Іван. 3:13).
Хоча Ісус народився на землі в плоті, з точки зору провидіння і своєї цінності, він насправді прийшов із небес. У цьому полягає справжнє значення пророцтва Даниїла, у якому віщувалося, що Ісус прийде на хмарах (Дан. 7:13).
Якби Ісус прямо говорив про своє повернення через фізичне народження, уникнути безладу через оману антихристів виявилося б неможливо. Оскільки Ісус, виходець зі скромної сім’ї, прийшов до людей як Месія, будь-яка людина, яка має певний рівень духовності, незалежно від соціального походження, могла б оголосити себе Господом Другого пришестя та ввести світ в оману.
На щастя, більшість християн чекали появи Христа на хмарах, не зводячи очей із неба, і таким чином цього безладу вдалося значною мірою уникнути. Однак зараз уже настав час, коли істина про повернення Христа через його народження на землі має бути відкрита.
Є й інші приклади, коли Ісус говорив парадоксальні, на перший погляд, речі, щоб підбадьорити своїх послідовників і сприяти швидшому втіленню Божої волі. Так, Ісус сказав: «Поправді кажу вам, не встигнете ви обійти міст Ізраїлевих, як прийде Син Людський» (Матв. 10:23). Ці слова розбудили в його учнях віру в те, що Друге пришестя відбудеться в найближчому майбутньому.
Обіцянка Ісуса швидко повернутися допомагала учням долати гноблення з боку Римської імперії та переслідування з боку іудаїзму. З пристрасною вірою в Друге пришестя вони сповнилися натхнення від Святого Духа (Дії 2:1—4) і заснували ранню християнську церкву, незважаючи на переслідування.
Отже, обіцяючи невдовзі повернутися, Ісус хотів надихнути своїх учнів і додати їм мужності, передбачаючи, що їм доведеться нести важкий хрест. Із цієї причини Ісус пророкував, що він прийде на хмарах у силі та славі Бога під звук сурми архангела з неба і виконає все зі швидкістю блискавки.
Якщо Христос повернеться не як дух, а народиться на землі у фізичному тілі, то це станеться в призначеному Богом місці, серед обраного Богом народу. Яке місце Бог призначив для повернення Христа і який народ було обрано, щоб прийняти його?
Багато християн, спираючись на біблійні вірші, думають, що Христос знову прийде в єврейський народ: «І почув я число попечатаних: сто сорок чотири тисячі попечатаних від усіх племен Ізраїлевих синів» (Об’яв. 7:4); «Поправді кажу вам, не встигнете ви обійти міст Ізраїлевих, як прийде Син Людський» (Матв. 10:23); «…деякі з тут-о приявних не скуштують смерти, аж поки не побачать Сина Людського, що йде в Царстві Своїм» (Матв. 16:28).
Однак таке тлумачення цих віршів означає неправильне розуміння основ Божого провидіння.
Щоб відповісти на це запитання, нам слід насамперед зрозуміти значення слова «Ізраїль».
Слово «Ізраїль» означає Божий народ, який здобув перемогу завдяки своїй вірі. Інакше кажучи, це слово не обов’язково стосується кожного, хто пішов від родоводу Якова.
Це були християни, які успадкували віру Авраама та взяли на себе відповідальність за місію, з якою не впоралися його нащадки.
Християни можуть зустріти Господа Другого пришестя тільки після завершення чотирьохсотрічного періоду приготування до Другого пришестя Месії, що розпочався після періоду папського поневолення та повернення.
Після повернення папської резиденції до Риму середньовічні християни відновили основу віри, розпочавши рух за реформу римської церкви. Їхні зусилля увінчала релігійна реформація, розпочата Мартіном Лютером. Рух реформації розвіяв морок середньовіччя, осяявши світлом Євангелія Європу, і проклав нові шляхи віри.
З настанням епохи Відродження Бог почав готувати релігійне, політичне та економічне середовище, сприятливе для Христа Другого пришестя. Епоха Відродження сприяла відновленню шляхом відкуплення на основі субстанційної ідентичності часу більш раннього періоду, встановленого Богом із метою підготовки умов світового масштабу для приходу Ісуса.
Починаючи з Відродження, за короткий період часу відбувся прогрес у розвитку політики, економіки, культури й науки, а також усіх інших аспектів людської діяльності.
Сьогодні ці сфери досягли свого зеніту, створивши сприятливе середовище на світовому рівні для Другого пришестя Христа.
В епоху Другого пришестя демократична політична сфера поширилася по всьому світу під впливом великих держав.
Відстань між Сходом і Заходом значно скоротилася завдяки швидкому прогресу в галузі транспорту і зв’язку; широкий мовний і культурний обміни сприяли значному зближенню людей в усьому світі.
На основі чого з’являється Господь Другого пришестя. Він усе повертає в протилежний бік. При ньому все повинно стати єдиним — увесь світ повинен стати одним цілим, країни повинні об’єднатися між собою.
В чому полягає завдання Господа, який повинен прийти? Він повинен отримати перемогу над сатаною, а потім — над усіма мешканцями духовного світу.
Повинні об’єднатися християнські деномінації в рамках окремої країни та священики — в рамках різних деномінацій. Щоб об’єдналися різні конфесії, спочатку священики повинні досягнути єдності між собою.
Вони повинні досягти єдності один з одним і з Ісусом. Якщо вони об’єднаються один з одним, шануючи Ісуса, світ буде відновлено миттєво.
В наші дні є віруючі, які гордяться собою, вважаючи, що стали кимось видатним в цьому світі. Однак, не знаючи, як справитися зі світом гріха, вони просто проявляють свій релігійний запал і не чекають приходу якогось особливого часу. Лише цим нічого не можна зробити.
Потрібно отримати перемогу над сатанинським світом і над духовним світом. Я маю на увазі невидимий світ. Якщо людина не пройде через боротьбу з невидимим світом і не отримає перемогу над сатаною, в духовному світі вона не зможе просуватися вперед. Вона неодмінно зустріне на своєму шляху перепони.
Відповідальність Месії полягає в тому, щоб об’єднати країну, світ, небо та землю первісною любов’ю. Чи під силу це йому? Навіть Бог не зміг впоратися з цим, то чи зможе це зробити Месія? З цієї точки зору, яку релігію він повинен принести?
В процесі відновлення необхідно таке абсолютне поняття як зміна роду.
Шанування крові Ісуса та таїнство святого причастя — все це символічно виражає провидіння, коли людина стає Божою дитиною через зміну роду.
Родовід людини має бути ідентичним до Божого родоводу, тому людина повинна слідувати за сферою Божого Шімджон. Причина в тому, що корінь інший, стовбур теж інший. Отже, все: корінь, стовбур і бруньки — повинні стати однаковими.
Тут обов’язково постає велике питання зміни роду. Це неможливо зробити самому. Мусять бути Істинні Батьки.
Людина повинна змінити свій рід. Це основоположна проблема. Відносини Бога й людини — це відносини батька й дитини. Але цей факт залишався невідомим, тому досі ще не змогла пояснити історія, й досі ще люди так і не розуміють Божого провидіння.
Зміна родоводу повинна охопити все і відбутися на індивідуальному рівні, рівні сім’ї, народу, країни й світу. Для цього повинен прийти Месія. Зміна родоводу відбувається завдяки батькам, без них це неможливо зробити.
Див. також
Джерела
Про нас