Зміст

Абсолют

Абсолют чи абсолютизм (від лат. absolutus — безумовний, необмежений) — у філософії та релігії — це вічна, незмінна основа Всесвіту (Бог, абсолютна ідея тощо).

Поняття про Абсолют

В підґрунті доктрини кожної релігії лежить поняття про Абсолют.

Абсолютом в іудаїзмі є Яхве, в християнствіБог, в ісламі — Аллах. Конфуціанство та буддизм не дають чітких уявлень про Абсолют, тим не менш, гуманність (жень), яку конфуціанство вважає основою всіх чеснот, пов’язана з заповітами Неба, тому Небо можна вважати аналогом Абсолюту в конфуціанстві. Буддизм стверджує, що все, що існує, змінюється, але істину можна знайти в істинній реальності (бхутататхата), яка стоїть за усім існуючим. Таким чином, істинну реальність можна вважати буддійським розумінням Абсолюту.

Якщо у Всесвіті існує єдиний Суб’єкт, здатний наповнити душі всіх людей, то що Він собою являє?

Він невідмінно повинен бути єдиним абсолютним центром. Ця абсолютна Сутність повинна бути здатною заповнити любов’ю всі куточки людської душі. Тому Вона повинна бути безмежною.

Скільки любові потрібно Богу, щоб наповнити душі мільярдів людей, тобто всього людства? Його любов повинна бути абсолютною. Звідси й виникає необхідність в словах «всезнаючий», «всемогутній» та «всюдисущий». Вони необхідні Богу.

Як первісно виник Бог-Абсолют?

Ви вважаєте, що Він народився просто так, безпідставно? Вас це не цікавить? Якщо християни почують щось подібне, вони скажуть: «Оо, що за страшне богохульство! Наш Творець святий!» Досить базікати! Бог з’явився, чи Він існував завжди?

Якщо Бог — це абсолютна Сутність, навіщо Йому потрібно створювати людину?

Він зробив це не заради грошей, знань або влади. Бог створив людину, тому що це — єдиний спосіб відчути любов. Таким чином, стає очевидним, що Бог — це Батько, а люди — Його сини та доньки. Ця істина формує єдину вісь.

Причина міжрелігійних конфліктів

Фундаментальна причина міжрелігійних конфліктів також полягає в невизначеності їх онтологій.

Абсолют може бути лише один, не може бути два або три Абсолюти. Однак, лідери кожної релігії наполягають на тому, що їх Бог істинний, а Бог, в якого вірять інші — хибний. Таким чином, виникла ідея про те, що в кожній релігії — свій Абсолют, що привело до абсурдного твердження про існування декількох Абсолютів.

Звідси випливає висновок про те, що Бог, в якого вірить кожна релігія, відносний. Мета будь-якої релігії — встановити систему абсолютних цінностей. Основою такої системи повинні були стати теорії, що пояснюють Божу любов та істину.

Однак дотепер ці теорії були відносними. Тобто, релігіям досі ще було не під силу встановити систему абсолютних цінностей, яка б дозволила вибратися з хаосу. Приходимо до такого висновку.

Схожа реальність — неминучий результат нездатності релігій чітко пояснити сутність Абсолюту.


Див. також


Джерела