Усезнаючий і всемогутній Бог знав про гріховні дії прабатьків людства і мав змогу відвернути їх. Чому ж Він не втрутився і не запобіг гріхопадінню?
Згідно з принципом творення, Бог створив людину за Своїм образом і подобою, наділивши її якостями та могутністю творця, щоб людина могла володарювати над усім, що існує, так само, як Бог володарює над людством. Однак, щоб успадкувати від Бога Його творче начало, людина повинна виконати свою частку відповідальності впродовж періоду розвитку і досягти досконалості. Цей період розвитку називається сферою непрямого володарювання Бога, або сферою володарювання над результатом, досягнутим згідно з Принципом.
Доки людина перебуває в цій сфері, Бог не може бути її безпосереднім володарем, оскільки Він має на меті дати людині можливість до кінця виконати свою частку відповідальності. У сферу прямого володарювання Бога людина входить лише після досягнення досконалості.
Втручання Бога під час періоду розвитку в дії людини, яка перебуває у сфері непрямого володарювання, було б рівнозначним тому, що Бог ігнорує частку відповідальності людини. У такому разі Він проігнорував би принцип творення, за яким людина повинна успадкувати Його творче начало і стати володарем над усім, що існує.
Якби Бог не дотримувався Принципу, то абсолютність та досконалість Принципу були б утрачені. Оскільки Бог є абсолютним та досконалим Творцем, Його принцип творення також повинен бути абсолютним та досконалим. Отже, дотримуючись необхідності зберегти принцип творення абсолютним та досконалим, Бог не міг утрутитися в гріховні дії недосконалої людини.
Що собою являє Бог? Він — як душа Всесвіту. Всесвіт схожий на тіло, але в це тіло проник сатана. Він захопив владу над масами і володарює Всесвітом. Як Богу перемогти цю владу? Він не може вдарити силою. Любов — це основа створення Всесвіту, з її допомогою закладалась вселенська історична традиція. Тому, якщо навіть хтось відходить від неї, Бог повинен зберігати положення, що відповідає принципу.
В часи створення світу Бог прикладав зусилля для здійснення ідеалу істинної первісної любові. Тому, щоб відновити падший Всесвіт, Він до цього часу повинен дотримуватись цього вічного первісного еталону. Якщо Бог не буде цього робити, Він не зможе знову вступити в Свої права Бога Абсолюту.
Бог володарює лише над тими, кого Він створив за Принципом, і втручається лише в ті їхні дії, які відповідають Принципу. Він не володарює над тим, що Ним не створене і перебуває поза сферою Принципу, наприклад, над пеклом; також Він не втручається в ті дії, які не відповідають Принципу, наприклад такі, як злочини.
З цієї точки зору, втручання Бога в гріховні дії прабатьків людства означало б, що цим діям надається цінність, рівна цінності всього, створеного Богом, тобто гріх був би визнаний таким, що відповідає Принципу. Вчинивши так, Бог тим самим створив би новий принцип, за яким такі злочинні діяння вважалися б законними. Оскільки ситуація гріхопадіння була спровокована сатаною, Боже втручання означало б, що сатана створив новий принцип і що він також став у положення творця. Тому заради того, щоб бути єдиним Творцем, Бог не міг утрутитися в гріховні дії людини.
Питання «чи існував сатана з самого початку» є однією з проблем сучасної теології. Якщо б він був з самого початку, це було б великою проблемою… Дехто думає, що він існував з самого початку. Якщо справді сатана, який протистоїть всезнаючому та всемогутньому Богу та який підштовхнув наших прабатьків до гріхопадіння, існував з самого початку; якщо все, що зараз відбувається, - результат його діяльності, люди не можуть розраховувати на повне спасіння. Якщо все так і є, значить, теорія дуалізму вірна, і в цього світу вічно будуть дві протилежні мети!
Створивши людину, Бог благословив її володарювати над усім творінням (Бут. 1:28). Щоб здійснити бажання Бога і стати володарем над усім, що існує, людині необхідно набути певних якостей, адже вона не зможе володарювати над творінням, залишаючись в однаковому з ним положенні.
Якби Бог проявив Свою безпосередню владу над людьми в той період, коли вони були ще недосконалими, то це означало б, що Він дав право на володарювання тим, хто насправді не володів необхідними для цього якостями та гідністю.
Це означало б, що Бог визнав за людьми право володарювати над усім, що існує, у той час як вони ще не виконали свою частку відповідальності і не успадкували Його творче начало. Крім того, це свідчило б про однакове ставлення Бога до досконалої і недосконалої людини, що призводить до протиріччя. При цьому Бог порушив би власний принцип творення, встановлений Ним заради того, щоб люди мали змогу успадкувати Його творче начало і володарювати над усім, що існує.
Отже, Бог створив цей світ і діяв у ньому відповідно до Принципу заради того, щоб зробити людину господарем усього творіння. Тому Бог мусив утриматися від утручання в гріховні дії людини, яка ще не досягла досконалості і перебувала у сфері Його непрямого володарювання.
Див. також
Джерела