Одкровення необхідне, оскільки присутність Бога залишається в прихованна від нас. Йому не було б потреби відкривати Себе, якщо б Його природним чином могли бачити всі. Бог залишається прихованим за Всесвітом; ми не можемо пізнати Його так, як ми знаємо інші речі.
У своїй класичній книзі “Ідея святого” Рудольф Отто з Марбурга (1869-1937) підкреслює невичерпну таємницю Бога: “mysterium tremendum”. Коли ми відкриваємо Бога, Він викликає в нас великий трепет, страх і захоплення. Наше знання про Бога походить із незрівнянної таємниці Бога.
Існує два види одкровення: первинні та повторювані
Не кожен отримує одкровення; більшість людей просто живуть одкровеннями, які вони успадковують від інших.
Загальне відкриття виникає з природного знання про існування та могутність Бога, отриманого через спостереження творіння та застосування розуму.
«Бо Його невидиме від створення світу, власне Його вічна сила й Божество, думанням про твори стає видиме. Так що нема їм виправдання» (Рим. 1:20). Це є загальне одкровення.
Поклик Авраама, досвід Мойсея, отримання скрижалей, послання, дані пророкам, зокрема прихід Ісуса - це приклади особливого відкриття.
Одкровення має багато форм. Духовний світ проявляється у видіннях і снах. Одкровення не обмежується Біблією цей факт не послаблює біблійні вірші, лише підсилює їх правдивість і цінність.
У більшості випадків одкровення приходить не безпосередньо від Бога, а через духовних посередників. Бог відкриває Свою волю та, можливо, надає Своє керівництво через різноманітних посередників, таких як ангели, святі.
Такі одкровення мають два види. Іноді духовна допомога є дуже приватною і специфічною. Людина отримує персональну допомогу в разі потреби або особисте повідомлення через медіума. Такий тип духовного спілкування зустрічається часто.
Однак набагато важливіше є одкровення, які стосуються загального Божого провидіння. Вони рідкісні та мають набагато більше значення, оскільки вони формують майбутній напрямок розвитку людства.
Див. також
Джерела