«Логос» — грецьке слово, що означає «Слово» або «закон». Біблія вказує, що Логос — це об’єкт Бога «Споконвіку було Слово, а Слово в Бога було, і Бог було Слово».(Іван.1:1), який перебуває у взаємодоповнюючих стосунках із Ним. Оскільки Бог, суб’єкт Логосу, існує на основі дуальних властивостей, Логос, як Його об’єкт, також повинен бути наділений ними.
Якщо б Логос був позбавлений дуальних властивостей, усе існуюче, що створене через нього «Усе через Нього повстало, і ніщо, що повстало, не повстало без Нього.» (Іван. 1:3), не складалося б із дуальних властивостей. Отже, дуальні властивості Логосу втілилися в Адамі та Єві — субстанційних об’єктах Бога на рівні образу.
Втративши віру в Слово Бога, Адам утратив і саме Слово, дане йому для виконання умови з метою створення основи для довіри. Унаслідок цього грішні люди втратили можливість отримати Боже Слово безпосередньо від Бога. Тоді виникла необхідність використовувати об’єкти для умови, що замінювали б Боже Слово.
Після гріхопадіння люди опустилися до такого рівня, що опинилися на положенні, нижчому за все творіння (Єр. 17:9). Отож, в епоху, що передувала появі Старого Заповіту, людина могла створити основу довіри лише шляхом принесення жертв чи їхніх відповідників, як-от ковчег, узятих зі світу творіння.
В епоху Старого Заповіту Слово, явлене в Мойсеєвому законі, чи представники Слова — ковчег заповіту, храм або центральні особи — були об’єктами для умови, що заміняли Слово Бога.
В епоху Нового Заповіту такими об’єктами стали Слово Євангелія та Ісус — утілення Слова. З точки зору людей після гріхопадіння ці об’єкти для умови необхідні їм для відновлення основи довіри.
Після Другого пришестя Христа настає період завершення провидіння відновлення, коли духовний та інтелектуальний рівень людства досягає стадії завершення завдяки Слову Завершеного Заповіту, даного з метою завершення провидіння відновлення.
Розгляньмо біблійні цитати про суд Божим Словом. У Біблії говориться: «Хто цурається Мене, і Моїх слів не приймає, той має для себе суддю: те слово, що Я говорив, останнього дня воно буде судити його» (Іван. 12:48); «І тоді то з’явиться той беззаконник, що його Господь Ісус заб’є Духом уст Своїх …» (2 Сол. 2:8), тобто Словом Бога; «І вдарить Він землю жезлом Своїх уст [язиком], і віддихом губ Своїх [Словом Бога] смерть заподіє безбожному» (Іс. 11:4); «Хто слухає слова Мого, і вірує в Того, Хто послав Мене, життя вічне той має, і на суд не приходить, але перейшов він від смерти в життя» (Іван. 5:24).
Отже, суд вогнем, який прийшов вершити Ісус, — це суд Словом Бога.
У Біблії говориться, що людина була створена через Слово (Іван. 1:3). Божий ідеал творення полягав у тому, щоб перші люди досягли мети Слова, ставши його втіленням. Та, не послухавшись Слова Бога, вони згрішили, і мета Слова не була досягнута. Відтоді Бог, відтворюючи грішну людину за Словом, намагався досягти мети Слова.
У цьому й полягає провидіння відновлення, яке ґрунтується на істині — Слові, що прийшло через святе писання. У Біблії сказано: «І Слово сталося тілом, і перебувало між нами, повне благодаті та правди, і ми бачили славу Його, славу як Однородженого від Отця» (Іван. 1:14).
Див. також
Джерела