Абсолютна віра

У Біблії говориться: «і молитва віри вздоровить недужого» (Як. 5:15); «Твоя віра спасла тебе» (Мар. 5:34);

Віра — це шлях, яким кожна людина йде в пошуках Бога, і вона поглиблюється тільки в безпосередніх вертикальних стосунках людини з Богом.

Віруючі люди, керуючись бажаннями первозданної душі, постійно докладають зусиль, щоб утілити в життя добро.

Святий Павло говорив: «Нема праведного ані одного; нема, хто розумів би; немає, хто Бога шукав би…» (Рим. 3:10—11). Усвідомлюючи жалюгідне становище людей, він тужив: «Бо маю задоволення в Законі Божому за внутрішнім чоловіком, та бачу інший закон у членах своїх, що воює проти закону мого розуму і полонить мене законом гріховним, що знаходиться в членах моїх. Нещасна я людина!» (Рим. 7:22—24).

Причина, з якої віруючі продовжують грішити, полягає в тому, що їхня віра в Бога по своїй суті концептуальна. Вона не торкається глибин їхніх душ. Хто з них наважився б учинити гріх, якби відчув Бога всім своїм серцем та усвідомив реальність Небесного закону, за яким тому, хто робить гріхи, не уникнути пекла?

Світ, у якому немає місця гріху, — заповітна мрія грішного людства, — можна назвати Царством Небесним.

Однак віра не виникає без знання й розуміння. Наприклад, ми вивчаємо святі писання для того, щоб знання істини зміцнило нашу віру. Ба більше, Ісус творив чудеса, щоб показати людям, що він Месія, і допомогти їм повірити в це. Розуміння — це відправна точка пізнання, а істинне пізнання неможливе без логічних наукових доказів.

Абсолютний означає єдиний. Такий шлях веде до єдності. Їх не два. Як зв’язатися з таким єдиним шляхом? Зв’язок встановлюється за допомогою концепції життя заради інших. Бог теж творив за допомогою такої концепції. Це називається абсолютна віра, абсолютна любов й абсолютна слухняність. Інших концепцій у Бога зовсім немає.

Якщо ви хочете відновитися відкупленням, треба робити все навпаки. Тому з’явилося поняття абсолютної віри.

Внаслідок невір'я пращурів людства сталося гріхопадіння. Подолавши це, ми повинні піти вперед. Ми повинні піднятися вище рівня, на якому наші пращури вчинили гріхопадіння. Ви повинні мати абсолютну віру, яка полягає в тому, що ви намагаєтеся йти, навіть якщо це приведе до смерті, навіть після смерті, навіть коли помираєте. Вам невідома абсолютна віра, вірно? Де закінчується абсолютна віра? Якщо говорити про своє живе тіло, то продовжуєш іти, навіть помираючи.

Той, хто шукає собі виправдання, не увійде до Царства Небесного. Абсолютна віра не терпить самовиправдань. Ми повинні посісти таке положення, щоб нас виправдовували інші люди. Ми самі нічого не можемо говорити на свій захист, жодного слова. Нас повинні виправдовувати інші.

Див. також

• Есхатологія
• Духовні явища
• Християнство
• Релігія
• Божа воля
• Абсолют

Джерела

• Виклад Принципу
• Чонсонґьон (Небесне Святе Письмо)