Слово “ідеал” (理想) утворено з ієрогліфів: зліва 王 (король), що означає “царство”, та справа 里 (село), що символізує “центр”. Таким чином, королівське село об'єднує уявлення про цілісність та осередок. Ідеал виникає, коли все зосереджено навколо єдиного центру. Цього стану не досягне одна особа; він можливий лише через гармонію, що панує навколо первинного центру.
У складі ієрогліфа 想 знаходимо 木 (дерево) зліва та 目 (око) справа. Отже, “око дерева” також репрезентує цілісність. З'єднання цих символів формує поняття “душа”. Так неважко зрозуміти, що у використанні цих символів люди інтуїтивно вклали у поняття ідеалу всі аспекти щастя.
Люди були створені як взаємодіючі пари суб’єктів та об’єктів. Світ творіння, створений для людини, також зливається в гармонії, слідуючи принципам любові. Більш того, завдяки любові людей народжується життя та втілюється ідеал.
Людина — це центр Всесвіту, адже наш світ було створено для втілення ідеалу любові.
Люди на має привілей представляти Бога любові й, займаючи перше та центральне положення перед Володарем, приймати від Нього любов. Виходячи з цього, з’явилося висловлювання про те, що людина — це володар всього існуючого.
Бог створив все існуюче в якості учбового посібника для того, щоб Його улюблені діти змогли досягти ідеалу любові. Тому вся структура творіння ґрунтується на взаєминах. Навіть у світі неживої природи відбувається взаємодія суб’єктів та об’єктів, навіть у атомі протон та електрон взаємодіють один з одним, як суб’єкт та об’єкт. Без взаємодії ніщо не може продовжувати своє існування. Ніщо не може тривати, перебуваючи в нерухомому стані, ніщо не вічне.
Все існуюче, починаючи з найдрібніших елементів, пов’язане між собою певними стосунками. Кожен з вас являє собою живе тіло, що складається з чотирьохсот трильйонів клітин. В цьому величезному Всесвіті, який ґрунтується на ідеалі творіння, й центром якого є Божа любов, немає жодного предмета, який би виник без будь-якого зв’язку з Божим Шімджон. Поет, який зможе це вловити, буде великим! Поет, який відчує та висловить всесвітній Шімджон, спостерігаючи за тим, як тріпоче листячко на дереві, стане поетом всесвітнього рівня.
Ми не знали, що все в оточуючому Всесвіті пов’язане з Божою любов’ю. Поєднавшись з Божим духом і подивившись на все, ви зрозумієте, що навіть крихітна піщинка містить в собі всесвітній принцип, і навіть в атомі міститься безмежна гармонія Всесвіту.
Ми не пізнали всього творіння, але не можемо заперечувати, що все виникло внаслідок дії якоїсь складної сили.
Ідеал, який Бог хотів втілити за допомогою прабатьків людства, полягав у тому, щоб чоловік і жінка, поєднавшись, створили ідеальну сім’ю. Таким чином, центром ідеальної сім’ї є чоловік та жінка. Сім’я є єдиною ланкою, яка створена подружнім союзом і стосунками батьків та дітей. Центром цієї ланки є не що інше як Божа любов. Воля Бога полягає у створенні сім’ї, центром якої стане саме Його любов.
Божа воля відносно людини полягає у втіленні мети та ідеалу творення за допомогою людини. Його втілення не закінчується тим, що чоловік і жінка укладають шлюб та поєднуються в любові. Після цього, в них повинні з’явитися діти, адже, згідно зі Всесвітнім законом, стосунки гори та низу повинні бути пов’язані зі стосунками переду та тилу.
Ідеальна сім’я, про яку ми ведемо мову, це — місце, де батьки та діти, чоловік і дружина, а також брати та сестри прагнуть до єдності, в основі якої лежить істинна любов.
Ідеальний світ — це не той світ, в якому наказують силою влади. Ідеальним є світ теорії, згідно з якою всі люди є братами і сестрами, і в якому душа об’єднана з тілом і може розчинитися в Божій любові. В майбутньому постане такий світ.
Ідеальний світ — це світ, який прийняв вигляд людини. Він виходить за межі держави або нації.
Якщо не любити народ в іншому сенсі, і не відбудеться те, що дозволить любити країну в іншому сенсі, то не буде змоги відродити ідеальний світ бажання, в який прямує Бог.
Завдяки шлюбу робиться історія, з’являються країни, та починається ідеальний світ. Якщо батьки, спрямовані істинною любов’ю, вкладають себе і нескінченно жертвують собою зара ди своїх дітей, ці діти відчуватимуть нескінченну вдячність за те, що отримали цю істинну любов, а їхні батьки відчують величезну радість від своїх жертв. На цьому шляху сила жертовної істинної любові породжує дію віддавання та прийняття, яка встановлює вічні стосунки радості та миру в істинній сім’ї та світі.
Саме тут проявляється ідеальний світ вічного життя. З іншого боку, сім’я, країна і світ, яким бракує такої істинної любові, є нічим іншим, як порожньою шкаралупою, що стає живильним ґрунтом для різноманітних проявів брехні, ворожнечі та розпусти.
Див. також
Джерела