Створивши людину, Бог благословив її володарювати над усім творінням (Бут. 1:28). Щоб здійснити бажання Бога і стати володарем над усім, що існує, людині необхідно набути певних якостей, адже вона не зможе володарювати над творінням, залишаючись в однаковому з ним положенні.
Так само як Бог, будучи Творцем, має право володарювати над людьми, люди повинні успадкувати Його творче начало, щоб володарювати над усім, що існує. Тому, щоб дати змогу людині набути якостей і могутності творця та зробити її вартою позиції володаря всього творіння, Бог призначив їй самій удосконалювати себе, виконуючи свою частку відповідальності до кінця періоду розвитку. Людина може набути необхідних якостей і посісти місце правителя Всесвіту, лише якщо вона пройде таким принциповим шляхом.
Що означає бути Господарем творіння? Хто такий Господар творіння? Хоч і кажуть, що це людина, але первісним владикою творіння є Бог. Ви знаєте, що у вас є духовне начало. Воно є в усіх людей. Людина стоїть на чолі духів, тому вона зветься господарем, який прямо пов'язаний з Богом. Сама по собі людина не може стати владикою творіння. Як вона може бути владикою творіння, якщо сама є створеною істотою? Бути створеним означає бути результатом або об'єктом.
Отже, творіння не може ні спілкуватися з причинною Сутністю, ні заволодіти нею. Творіння знаходиться у владі причинної Сутності.
Очевидно, ми всі є результуючими істотами. Говорячи «господар творіння», я маю на увазі те, що люди займають центральне положення у духовному світі. Я кажу про фундаментальні стосунки єдності між Богом і людиною. Отже, владика творіння має тісні стосунки з Богом.
Проте через гріхопадіння вони не змогли втілити це благословення.
Через гріхопадіння Адам утратив гідність господаря світу творіння та потрапив під владу сатани. Таким чином сатана став володарем творіння замість Адама.
Унаслідок цього творіння було позбавлене своїх істинних господарів і «все разом зідхає й разом мучиться аж досі, очікуючи з’явлення синів Божих», здатних керувати ним із турботою (Рим. 8:19—22). Ісус, досконалий Адам, який прийшов як повноцінний володар двох світів (1 Кор. 15:27), намагався «прищепити» від себе віруючих (Рим. 11:17), поєднавши їх таким чином із собою, щоб вони теж усі стали володарями світу творіння.
Однак, хоча людина й називається владикою творіння, не всі люди є владиками. Люди, здатні стати ними, відрізняються. Ті, хто може увійти до клубу владик — це, якнайменш, не ті, що ведуть егоїстичне життя. Членом клубу може стати той, хто живе заради загалу. Бог виконує Свої бажання саме через таких людей. Коли так, кому будуть належати Небеса? Не Богу, а цим людям.
Проживши в цьому злому світі 70 чи 80 років, хтось не знаходить різниці між смертю комахи та смертю людини, але така різниця є. Ми відрізняємось, тому що люди — духовні істоти.
Тому що в них є душа, яка ніколи не старіє. Все творіння змінюється. Навіть чисте золото тьмяніє під дією клімату. Тільки з душею все відбувається інакше. Оскільки душа незмінна, вона наділена вищою владою.
У людини є фізичне «я», яке здатне володарювати над матеріальним світом, і духовне «я», яке володарює над нематеріальним світом, тому людина є господарем обох світів.
Звання «господар творіння» дається людині не через гроші, знання чи владу, а через те, що люди пізнали вищу любов Бога.
Див. також
Джерела