В кінці XVIII століття Просвітництво та Велике Пробудження в культурній історії людства проявили себе у двох революційних моделях — одна ґрунтувалася на Богові, а інша заперечувала існування Бога. Хоча ці дві революції відбулися приблизно в один і той же час, вони мали різне філософське коріння.
Загалом можна приписати філософську основу Французької революції Ренесансу та Просвітництва. Філософську основу Американської революції можна в більшій мірі пов'язати з Великим Пробудженням.
Важливим фактором духу заснування Сполучених Штатів було ставлення багатьох першопрохідців, які прибули на береги Массачусетсу, Нью-Йорка та Меріленда.
Вони прийшли в Америку не лише в пошуках економічного процвітання, але й тому, що прагнули релігійної свободи.
Батьки-паломники, які перетнули Атлантику на кораблі Мейфлауер, ризикували своїми життями, щоб вільно практикувати свої релігійні переконання та ідеали.
Важливість Бога в їхньому житті чітко відображена в формулюваннях статуту, який вони створили перед висадкою з Мейфлауера. Протягом своєї першої зими в Массачусетсі 47 з 102 поселенців втратили життя через важкі умови.
Ці піонери були готові приносити такі жертви, тому що для них ніщо не було ціннішим, ніж поклонятися Богу так, як вони це вважали. Після збирання свого першого врожаю пільгрими зібралися разом на молитву та подяку в пам'ять про Бога, який їх захищав.
Деякі з ранніх поселенців вбачали Америку як Новий Ізраїль і націю Провіденційного промислу.
Коли ми вивчаємо документи, що стосується Американської революції, ми знаходимо постійні посилання на Божий привід та на віру в те, що без керівництва Всемогутнього революція не могла б виконати свою мету.
Коли була написана Конституція Сполучених Штатів, перший пункт Білль про права гарантував, що Конгрес не може приймати закон щодо встановлення релігії або обмеження вільного використання її, забезпечуючи свободу вираження релігійних переконань та забороняючи урядове втручання у вірування громадян.».
У своєму першій інавгураціній промові Джордж Вашингтон присвятив третину свого послання вираженню необхідності, щоб Америка покладалася на Бога, коли вона крокує на шляху становлення нації.
Коли Вашингтон став президентом, йому довірили широку міжденомінаційну підтримку. Католики, юдеї, методисти та епіскопальці пообіцяли свої молитви та підтримку його президентства та зверталися до Бога за керівництвом їх нової нації.
Навіть якщо коріння Американської революції суттєво релігійні, слід також враховувати вплив гуманістичного напряму на неї. Піонери політичного либералізму, Лок та Гоббс, служили великим натхненням у розвитку Американської революції.
Ключем до успіху Американської революції було те, що вона змогла гармонізувати християнські та гуманістичні течії (єдність християн та деїстів). Ідеї Просвітництва, такі як деїзм, не були чужими американському народу.
Хоча ці ідеї глибоко проникли в Америку, але бойовий скептицизм і антиклерикалізм французьких філософів ніколи не знайшов відгуку в американському народі. Для них повага до релігії була гарантією стабільності демократичних установ і безпеки особистості.
Дослідник американської історії, Алексі де Токвіль, писав, що ви не можете відокремити американську демократію від підтримки релігійних принципів.
У своєму творі «Демократія в Америці» він сказав, що релігійні вірування є невід'ємною частиною американської політичної практики.
Американську демократію слід розуміти саме так. Де Токвіль писав, що він шукав велич Америки в місцях торгівлі, в портах і на місцях промисловості. Однак він не знайшов її там.
Він побачив велич Америки лише тоді, коли він увійшов до церков і знайшов кафедри, наповнені праведністю.
Де Токвіль писав: «Америка велика, тому що Америка добра, і коли Америка припинить бути доброю, вона також припинить бути великою».
Див. також
Джерела