Ной був покликаний у часи, коли «зіпсулась земля перед Божим лицем, і наповнилась… насильством» (Бут. 6:11). Терплячи всілякі знущання й висміювання, він присвятив сто двадцять років життя будівництву ковчега — не на рівній місцевості, а на вершині гори, проявляючи абсолютну слухняність Божому дорученню.
Це стало передумовою, завдяки якій Бог отримав можливість здійснити промисел суду через потоп, у центрі якого стояла сім’я Ноя.
Бог хотів знищити неправедний світ, яким від моменту гріхопадіння володів сатана. Щоб відокремити сім’ю Ноя від світу зла та продовжити провидіння відновлення, Бог судив світ сорокаденним потопом.
Потім на основі її віри Бог мав намір відновити ідеальний світ під Своїм володарюванням. Таким чином, часи Ноя були останніми днями.
Він мав намір завершити провидіння, пославши Месію в сім’ю Ноя, спираючись на створену нею сімейну основу для Месії. Але внаслідок гріховного вчинку другого сина Ноя, Хама, провидіння Бога, у центрі якого стояли сім’я Ноя й ковчег, завершилося невдачею.
Ковчег був побудований у три палуби, які символізували Чонджу, створений через три стадії періоду розвитку. Вісім членів сім’ї Ноя, які ввійшли в ковчег, представляли вісьмох членів сім’ї Адама, які, опинившись під владою сатани, мали бути відновлені шляхом відкуплення.
Таким чином, ковчег символізував Чонджу; Ной, його господар, символізував Бога; члени його сім’ї — людство; а тварини, узяті в ковчег, символізували весь світ творіння.
Коли ковчег було побудовано, Бог судив світ сорокаденним потопом.
Число десять означає повернення до початку. Щоб установити період відкуплення для відновлення числа десять та повернути свій промисел до початку, коли Божа воля повинна була виповнитися через Адама, Бог покликав Ноя через десять поколінь після Адама.
До того ж, оскільки метою відновлення є завершення чотирьохпозиційної основи, Бог визначив кожному з цих десяти поколінь пройти період спокути із метою відновлення числа чотири.
Бог визначив, що період суду потопом повинен складати сорок днів, як період спокути для відновлення числа сорок, яке було захоплене сатаною.
У Біблії написано, що наприкінці сорокаденного потопу Ной випустив із ковчега крука й голуба (Бут. 8:6—7).
Ной випустив крука і «літав той туди та назад, аж поки не висохла вода з-над землі» (Бут. 8:6—7). Що віщувалося цим епізодом?
Він означав, що наприкінці суду потопом сатана буде шукати умову для вторгнення в сім’ю Ноя так само, як архангел шукав шлях завоювати любов Єви невдовзі після створення перших людей і як сатана шукав можливість заволодіти жертвами Каїна й Авеля.
Що віщував Бог тим, що Ной три рази випускав голуба з ковчега? Хоча в Біблії написано, що Ной посилав голуба, щоб перевірити, чи не спала вода, це не було єдиною причиною.
Потоп розпочався через сім днів після того, як Бог через Ноя сповістив про суд потопом (Бут. 7:10). Через сорок днів після цього вперше було випущено голуба. Незабаром він повернувся до ковчегу, не знайшовши «місця спочинку для стопи своєї ноги», і Ной узяв його до себе (Бут. 8:9).
Випущений першого разу голуб символізував першого Адама. Бог створив Адама з надією, що Його ідеал творення, омріяний Ним іще до створення світу, здійсниться в Адамові як досконалому втіленні цього ідеалу на землі.
Голуб, посланий удруге, символізував Ісуса, другого Адама, як повне втілення ідеалу творення. У біблійних віршах віщувалося, що Ісус прийде з метою завершити провидіння відновлення, та він не зможе залишитися на землі, якщо євреї не повірять у нього.
Після закінчення ще семи днів Ной випустив голуба втретє. Цього разу він не повернувся, тому що вся вода зійшла з землі (Бут. 8:12).
Цей голуб, випущений утретє, символізував Господа Другого пришестя, який прийде як третій Адам. Це означає, що, коли Христос прийде знову, він обов’язково втілить Божий ідеал творення на землі, який відтоді перебуватиме на ній вічно.
Коли голуб не прилетів назад, сім’я Ноя нарешті зійшла з ковчега і ступила на землю, зустрівши нові небо й землю. Це свідчить про те, що коли ідеал творення буде втілений на землі через третього Адама, новий Єрусалим зійде з небес і оселя Бога буде з людьми (Об’яв. 21:1—3).
Див. також
Джерела