Слово «Месія» давньоєврейською означає «помазаник», тобто «цар». Обраний народ Ізраїлю вірив даному через пророків Слову Бога про те, що Він пошле їм Спасителя як царя. Такою була месіанська ідея Ізраїлю. Бог послав їм обіцяного Месію в образі Ісуса Христа. «Христос» грецькою означає «Месія», або Спаситель.
Людині необхідне спасіння, тому що вона згрішила. Тому до того, як говорити про значення спасіння, нам необхідно розв’язати основні питання, пов’язані з гріхопадінням. Крім того, оскільки гріхопадіння зробило неможливим утілення Божої мети творення, до того, як обговорювати питання, пов’язані з гріхопадінням, нам необхідно усвідомити, у чому полягає мета творення.
Грішна людина повинна змінити свій родовід. Ця проблема фундаментальна. Відносини Бога й людини — це відносини батька й дитини. Але цей факт залишався невідомим, тому історія не займалася цим питанням, а люди й досі не знають Божого провидіння. Зміна родоводу повинна відбутися на індивідуальному рівні та рівні сім’ї, народу, країни й світу. Для цього повинен прийти Месія.
Метою, заради якої Ісус прийшов як Месія, було не що інше, як повне спасіння грішного людства, що означало втілення мети провидіння відновлення. Ісус прийшов, щоб створити Царство Небесне спочатку на землі. Ми можемо зрозуміти це з його слів, через які він звертається до учнів: «…будьте досконалі, як досконалий Отець ваш Небесний» (Матв. 5:48).
Ісус звертався до своїх учнів із такими словами з надією на те, що вони відновляться до положення людей, які втілили мету творення, — тих, хто зможе стати громадянами Царства Небесного. Отже, Ісус прийшов, щоб створити Царство Небесне на землі, відновивши грішних людей до положення громадян цього Царства. Саме тому він навчав своїх учнів молитися, звертаючись до Небесного Батька: «Нехай прийде Царство Твоє, нехай буде воля Твоя, як на небі, так і на землі. » (Матв. 6:10).
Він також закликав людей до покаяння, кажучи, що наблизилося Царство Небесне (Матв. 4:17). «Із того часу Ісус розпочав проповідувати й промовляти: Покайтеся, бо наблизилось Царство Небесне!» (Матв. 4:17)
З цієї ж причини Іван Хреститель, який прийшов приготувати шлях Господу, проголошував наближення Царства Небесного « Та й каже: Покайтесь, бо наблизилось Царство Небесне!» (Матв. 3:2).
Месія приходить як Істинний Батько людства, адже лише так він може усунути первородний гріх, давши відродження людям, народженим від грішних батьків. Отже, щоб відновитися до свого первозданного стану, грішні люди мають створити основа для Месії, потім прийняти Месію та позбутися первородного гріха.
Через гріхопадіння ми отримали неправдивих батьків. Зникли батьки, які єдині з Богом. Месія — той, хто являє нам позицію Батьків, що дозволяє досягти єдності з Богом. В цьому перша причина.
Друга причина полягає в тому, що Месія дає нам повторне народження. В нашому тілі тече сатанинська кров, тому Месія дає нам повторне народження, прищеплюючи нас до себе. Таким чином ми перестаємо бути дітьми сатани.
Третя причина полягає в тому, що Месія робить нас людьми, здатними розпоряджатися сатаною як своїм слугою. Інакше кажучи, Месія виховує в нас якості, необхідні для того, щоб підкорити сатану, покарати його та зробити слугою.
Він повинен підкорити сатану та продовжувати шлях до перемоги на індивідуальному рівні, усунувши сатанинський рід. Далі, йому треба прокласти шлях до перемоги на рівнях сім’ї, країни та світу. Такий шлях Месії. Іншими словами, йому необхідно:
Готуючись до першого приходу Христа, Бог за чотириста років послав обраному народу пророка Малахію, щоб викликати в нього очікування Месії. Водночас Бог невпинно спонукав євреїв реформувати іудаїзм та поглиблювати свою віру, щоб внутрішньо підготувати їх до приходу Месії.
Тим часом серед інших народів світу за волею Бога зароджувалися інші релігії, що відповідали місцевим умовам та культурам кожного з них, за допомогою яких Він намагався зробити необхідні духовні приготування для прийняття Месії. В Індію Бог послав Гаутаму Будду (565—485 рр. до н. е.), який став родоначальником буддизму як нового етапу індуїзму. У Греції Він надихнув Сократа (470—399 рр. до н. е.) та відкрив золоту епоху класичної грецької цивілізації. На Далекому Сході Бог зростив Конфуція (552—479 рр. до н. е.), чиє вчення — конфуціанство — визначило норми людської етики. На цю світову основу мав прийти Ісус, щоб об’єднати гебраїзм, еллінізм, буддизм і конфуціанство за допомогою свого вчення. Йому слід було об’єднати всі релігії та цивілізації в одну світову цивілізацію з основою на християнському Євангелії.
За часів Ісуса на Середземноморському узбережжі сформувалася велика політична територія, центром якої стала Римська імперія з її розвиненими засобами зв’язку, що давали змогу дістатися будь-якого куточка світу. Рим став центром великої елліністичної цивілізації, яка сформувалася на основі грецької мови. Таким чином було закладено підґрунтя, необхідне для того, щоб учення Месії швидко поширилося від Ізраїлю, де жив Христос, до Риму та всіх частин світу.
Період приготування до Другого пришестя Месії — це відрізок часу тривалістю в чотириста років, який розпочався з релігійної реформації 1517 року і тривав до кінця Першої світової війни (1918 рік). Цей період був охарактеризований у загальних рисах, коли ми порівнювали його з точки зору провіденційної ідентичності часу з періодом приготування до приходу Месії. З точки зору провидіння відновлення період приготування до Другого пришестя Месії ділиться на три періоди: Реформації, боротьби у сферах релігії та ідеології, а також становлення політики, економіки та ідеології.
Початок періоду боротьби релігій та ідеологій, що тривав сто сорок років, стосується підписання Вестфальського договору, який забезпечив у 1648 році встановлення протестантизму, а кінець — Великої французької революції 1789 року. Люди нового часу, які прокладали шлях до здійснення бажань зовнішнього і внутрішнього аспектів своєї первісної природи, не могли уникнути теологічних незгод і філософських суперечок, що було наслідком релігійної та ідеологічної свободи.
Попередній період боротьби у сфері релігії та філософії зумовив становлення двох типів світогляду: Каїна та Авеля. Почавши новий період — період становлення політики, економіки та ідеології, — ці два світогляди досягли зрілості і розмежувалися, сформувавши два різні типи суспільства з двома відмінними суспільними структурами. Це було суспільство типу Каїна і суспільство типу Авеля. Поряд із цим політика, економіка та ідеологія розвинулися до стадії, яка передує переходу до ідеального суспільства. Цей період розпочався з Великої французької революції, охопив подальшу промислову революцію і завершився наприкінці Першої світової війни.
Месія Другого пришестя — це людина, яка сягає корінням до вічної істинної Божої любові, яка вперше приходить на землю; людина, яка покликана здійснити ідеал, до якого прагнуть усі релігії.
Месія несе людству ідеологію рівності. Бог справедливий. Отже, Месія приходить як Спаситель всіх падших людей, а значить, щоб врятувати всіх, він повинен зі всіма поводитися по справедливості. Він переслідує справедливу мету і створює у своїй епосі справедливе оточення. Таким чином, всякий, хто об‘єднається з Месією, може стати його учнем.
Див. також
Джерела