Діалектичний матеріалізм
Карл Маркс (1818—1883) і Фрідріх Енгельс (1820—1895) систематизували логіку лівих гегельянців і створили діалектичний матеріалізм. Обидва вони відчули на собі вплив Штрауса, Фейєрбаха і навіть більшою мірою — французьких соціалістів. Їм належить розробка комуністичної ідеології — сплаву матеріалізму, атеїзму й соціалізму.
Це вчення викреслює існування духовної реальності і дає пояснення причин та законів існування Всесвіту виключно на основі матеріалістичної логіки. Заперечуючи існування Бога, діалектичний матеріалізм заперечує й реальність сатани. Так, пропагуючи діалектичний матеріалізм, сатана, вступаючи в суперечність із самим собою, заперечує саме своє існування.
Сатані добре відомо, що наприкінці людської історії його владі прийде кінець і йому перестануть служити. Припускаючи це, він готовий заперечувати існування Бога навіть ціною власної жертви. Це стало духовною передумовою для розвитку діалектичного матеріалізму.
Таким чином, доти, доки демократичний світ не отримає істину, здатну спростувати цю сатанинську доктрину, він залишатиметься вразливим і буде змушений лише оборонятися від нападок сатани. Саме в цьому полягає провіденційна причина, з якої в останні дні історії посланець від Бога повинен проголосити нове слово досконалої істини.
Див. також
Джерела
- Виклад Принципу