Перед тим як говорити про принцип відновлення шляхом відкуплення, нам слід зрозуміти, у якому положенні опинилися люди стосовно Бога і сатани в результаті гріхопадіння.
Якби прабатьки людства не згрішили, а досягли досконалості і єдності з Богом у Шімджон, то у своєму житті вони взаємодіяли б лише з Богом. Однак через гріхопадіння вони вступили в кровний зв’язок із сатаною, наслідком якого стала їхня вимушена взаємодія також і з сатаною.
Відразу після гріхопадіння, коли Адам і Єва, маючи первородний гріх, ще не встигли зробити ні добрих, ні злих учинків, вони опинилися в проміжному положенні — між Богом і сатаною, будучи пов’язаними з обома.
Відкуплення — це позбавлення від первородного гріха, а це, в свою чергу, пов’язане з основою родоводу. Грішна людина ніяким чином не може вирішити проблему, пов’язану з родоводом, своїми силами. Тому необхідний Месія.
Відновлення через відкуплення є важливим принципом для історії відновлення.
Це означає, що все, що сталося під час гріхопадіння, має бути повернуто назад, і цей процес включає певний вид спокути.
У юдаїзмі ми маємо “око за око”, яку можна назвати рівноцінною компенсацією, рівним платежем. У християнстві у є таїнство покаяння, за допомогою якого ми можемо компенсувати наші проступки. Чому це є таїнством? Тому що вважається, що це спосіб, за допомогою якого Божа благодать приходить до віруючого.
Покаяння включає кілька кроків:
Це може включати певні дії такі як повернення вкрадених грошей та/або духовні умови, такі як молитва чи пост. Після того, як компенсація була сплачена, настає прощення гріха.
Спокута - це засіб підтримки Божої справедливості та збереження цілісності Божої любові.
Усі основні релігії, особливо християнство, вчать, що за проступки, за гріховні вчинки, має бути сплачена компенсація. Це показує, як може бути відновлений первісний ідеал, який Бог мав на увазі.
Модель виправлення помилкових вчинків проявляється у характерних історіях, наративах у Біблії, а також у церковній та політичній історії.
Принцип відновлення через компенсацію допомагає нам зрозуміти історію, і через це ми можемо зрозуміти, повторне виникнення певних моделей або паралелей в історії.
Сатана взаємодіє з ними на підставі встановленого кровного зв’язку. Тому доки люди не створять умову завдяки якій Бог зможе оголосити їх Своїми, у Нього немає жодної можливості відновити їх на Своєму боці.
Сатана ж змушений визнати, що Бог є Творцем людей. Тому доки сатаною не знайдена умова, за допомогою якої він отримує можливість зазіхнути на людину, йому не вдається заволодіти нею.
Візьмемо для прикладу людину в грішному світі, яка не вірить в Ісуса, але живе по совісті. Доки людина веде совісний спосіб життя, сатана не може затягти її в пекло; але й Бог не може відправити її в рай доти, доки вона не повірить в Ісуса. Така людина перебуває в проміжному положенні, і її дух після смерті не піде ні в рай, ні в пекло, а залишатиметься на проміжному рівні духовного світу.
Якщо людина втрачає своє первісне положення чи стан, вона повинна виконати певну умову для того, щоб відновити їх. Процес створення таких умов називається відкуплення.
Наприклад, щоб повернути втрачену репутацію, позицію чи здоров’я, людина повинна докласти потрібних зусиль або заплатити відповідну ціну. Уявімо собі двох людей, які любили одне одного, але потім їхні стосунки зіпсувалися; вони мають створити умову примирення для того, щоб відновити любов, яку вони мали раніше.
У цьому разі відновлення досягається шляхом створення умови відкуплення, яка з точки зору витрачених зусиль прирівнюється до цінності того, що було втрачене відносно первісного положення чи стану. Акти відшкодування чи компенсації є умовами відкуплення цього типу.
У біблійному вірші: «А якщо станеться нещастя, то даси душу за душу, око за око, зуба за зуба, руку за руку, ногу за ногу…» (Вих. 21:23—25) — ідеться про цей тип умови відкуплення.
Коли відновлення здійснюється шляхом створення умови відкуплення ціною менших витрат відносно цінності втраченого.
Наприклад, дехто має великий борг, і якщо кредитор проявляє доброзичливість, пробачаючи частину боргу, тоді боржник може повернути меншу частину всієї суми, таким чином погасивши весь борг.
Якщо людині не вдалося повернутися до первісного положення через невдачу під час створення умови меншого відкуплення, то виникає необхідність в іншій умові, виконання якої, однак, досягається більшою ціною, ніж за першої спроби.
Наприклад, через помилку Авраама під час принесення в жертву голуба, барана й телиці він був змушений виконати умову більшого тангам, щоб виправити невдачу: Бог звелів йому принести в жертву єдиного сина Ісака.
У часи Мойсея, коли ізраїльтяни не змогли повірити Божій обіцянці та зберегти віру протягом сорока днів розвідки в Ханаанській землі, вони були змушені виконати умову більшого відкуплення, блукаючи в пустелі сорок років: за кожен день невдалої розвідувальної місії вони заплатили роком шляху.
Досконалість досягається через повне відкуплення. Не подолавши перевалу відкуплення, абсолютно не можливе досягнення досконалості.
Досконалість досягається через повне відкуплення. Не подолавши перевалу відкуплення, абсолютно не можливе досягнення досконалості.
Якщо дивитись з точки зору внутрішнього значення, це означає досконалість особистості, але з точки зору Бога, це можливо розглядати як відновлення.
Отже, можна сказати, що завдяки сплаті відкуплення відбувається відновлення. Відновлення здійснюється через відкуплення. Саме тому ми кажемо відновлення відкупленням.
Ми самі маємо виконати необхідні умови відкуплення — у цьому полягає частка відповідальності людини.
Див. також
Джерела