Хто такий Ісус? Через гріхопадіння в Едемському саду Адам і Єва стали неправдивими батьками та дали життя неправдивим нащадкам. Тому Ісус прийшов як Істинний Батько, щоб відновити цю ситуацію. Адам і Єва не стали Істинними Батьками та істинним подружжям, а тому не змогли стати й істинними дітьми.
Ось чому абсолютна віра в Ісуса та єдність з ним роблять можливим відновлення істинних дітей, істинних чоловіка та дружини та істинних батьків. Саме тому Ісус говорив любити його більше за всіх.
Досі, численні релігії займалися пошуками такого чоловіка. Конфуціанство можна розглядати як вчення, яке шукало чоловіка з правильним способом життя. Буддизм же шукав чоловіка, що керується в першу чергу духовними міркуваннями.
А що ж являє собою християнство? Воно закликає стати дітьми Бога та створити люблячу сім’ю. Вчення християнства конкретніше. Ось чому Ісус називав себе єдинородним сином Божим.
Бог послав Ісуса, щоб той ствердив позицію Істинних Батьків, опираючись на ізраїльтян. Саме з такою місією Ісус прийшов на землю. Але через свою смерть на хресті, він не міг збудувати основу для повної перемоги та почав встановлювати позицію духовних Істинних Батьків.
Ісус став центром духовної основи, яку він сам і заклав у масштабі суспільства, країни та світу.
Виконавши цю подвійну відповідальність, він повинен був утвердити ключову точку, в якій стала би можливою єдність з Богом. Ця точка стала б основою для Ізраїлю на рівні особи, сім’ї, народу та країни.
Тоді Ісус встановив би еталон духовного та фізичного Істинного Батька, але через невіру ізраїльтян він не зміг цього зробити.
Для чого прийшов Ісус? Ісус прийшов, щоб спасти грішних людей. Тоді, що таке спасіння? Була втрачена сім’я, а значить, її потрібно знайти знову.
Сім’ю не знайти, якщо не повернутися до первісного положення, яке було втрачено. Отже, чому люди повинні знайти сім’ю? Чому Ісус повинен був прийти з такою метою? Тому що первісна сім’я була втрачена. Тобто, якщо людина згрішила, її необхідно відновити Ісус, якому судилося прийти, повинен неодмінно створити сім’ю, яку бажає бачити Бог. Це повинна бути Істинна Сім’я.
Ісус відкрив людям Божу любов на вищому рівні. В часи Старого Заповіту Мойсей не міг розповісти про Бога любові, він вів мову лише про Бога влади, могутності та суду. Ісус був першим, хто завів мову про любов!
Він представив людям Бога любові й себе, Господа любові. Однак в ті часи люди його не прийняли.
Він прийшов як іудейський Месія, але помер, прокладаючи шлях месіанства для всього світу. Що ж сталося з іудаїзмом? До того часу євреї поклонялися Богу, вважаючи, що Він існує лише для іудаїзму, але так не варто думати!
Чому повинен був навчити Ісус, коли він прийшов на землю? Він не міг просто повторити вчення про Бога з писань Старого Заповіту.
Ісус повинен був проповідувати про Бога часів Нового Заповіту. Місія Ісуса, як національного Месії Ізраїлю, полягала в тому, щоб навчити іудеїв закладати основу та старанно працювати заради всього світу, щоб охопити його. Адже до того часу епоха рівня нації вже пройшла, й настала епоха світового рівня.
Отже, Ісус повинен був присвятити життя тому, щоб отримати авторитет світового Месії.
Ісус сказав Никодиму: «Поправді, поправді кажу Я тобі: коли хто не народиться згори, то не може побачити Божого Царства» (Іван. 3:3). Народження згори означає «друге народження». Чому грішні люди повинні народитися згори?
Але один батько не може дати життя дітям. Для того щоб дати відродження грішним дітям, зробивши їх дітьми добра, поряд з Істинним Батьком повинна з’явитися й Істинна Матір. У ролі Істинної Матері прийшов Святий Дух.
Тому Ісус і сказав Никодиму, що ніхто не може ввійти в Царство Боже, якщо не народиться від Духа Святого (Іван. 3:5).
У Біблії написано, що після закінчення сорокаденного посту сатана тричі випробовував Ісуса.
Спочатку він указав Ісусу на камені та почав спокушати його перетворити їх на хліб.
Потім він підняв Ісуса на наріжник храму та запропонував йому кинутися вниз. Нарешті сатана підніс Ісуса на найвищу гору та пообіцяв зробити його володарем усіх царств світу, якщо він упаде перед ним на коліна й поклониться йому (Матв. 4:1—10).
Змусивши прабатьків людства вчинити гріхопадіння, сатана не дав людству виконати Три Благословення і таким чином зробив неможливим утілення мети творення. Ісус прийшов на землю, щоб здійснити Божу мету творення, відновивши обіцяні Богом Три Благословення. Тому сатана тричі спокушав Ісуса, намагаючись перешкодити відновленню Трьох Благословень і втіленню мети творення.
Після того як Ісус завершив сорокаденний піст у пустелі, сатана з’явився перед ним і почав спокушати його, кажучи: «Коли Ти Син Божий, скажи, щоб каміння це стало хлібами!» (Матв. 4:3).
У відповідь на цю спокусу Ісус сказав: «Не хлібом самим буде жити людина, але кожним словом, що походить із уст Божих» (Матв. 4:4).
Своєю відповіддю Ісус хотів сказати, що, навіть відчуваючи сильний голод, він не переймається хлібом для свого тіла, а більш за все він прагне здобути перемогу, щоб стати втіленням Божого Слова, що живить духовні «я» всіх людей. Отже, це випробування було дане Ісусу, щоб, подолавши спокусу з положення Івана Хрестителя, він міг піднятися до положення Месії, людини, яка досягла особистісної досконалості.
Потім сатана підняв Ісуса на наріжник храму і сказав: «Коли Ти Син Божий, то кинься додолу» (Матв. 4:6). Ісус називав себе храмом (Іван. 2:19), і християни в Біблії названі храмом Божим (1 Кор. 3:16) та членами тіла Христа (1 Кор. 12:27).
Тоді Ісус відповів сатані: «Не спокушуй Господа Бога свого» (Матв. 4:7).
Відповідь Ісуса означала, що сатана своєю спокусою не має права випробовувати Ісуса — видиме втілення Бога, Який здійснює провидіння абсолютно за Принципом. Тим більше, здобувши перемогу над першою спокусою та відновивши досконалість своєї особистості як утілення храму, Ісус закріпив за собою положення господаря храму.
Зрештою, сатана підняв Ісуса на високу гору та показав йому всі царства земні та їхню славу, говорячи: «Це все Тобі дам, якщо впадеш і мені Ти поклонишся» (Матв. 4:9).
Ісус відповів: «Відійди, сатано! Бо ж написано: Господові Богові своєму вклоняйся, і служи Одному Йому!» (Матв. 4:10).
Своєю відповіддю Ісус указав на те, що за Принципом навіть грішний ангел, яким був сатана, повинен поклонятися та служити Богу; до того ж сатані слід поклонятися та служити Ісусу, тому що він прийшов як тіло Творця.
Бог зміг послати Ісуса, щоб він знищив підвладний сатані світ гріха та відновив ідеальний світ, у центрі якого Бог. Таким чином, часи Ісуса також були останніми днями. З цієї причини Ісус говорив, що прийшов судити (Іван. 5:22).
Саме тому в пророцтвах Малахії про пришестя Месії читаємо: «Бо ось наступає той день, що палає, як піч, і стануть всі пишні та кожен, хто чинить безбожне, соломою, і спалить їх день той, який наступає, говорить Господь Саваот, Який не позоставить їм кореня, ані галузки» (Мал. 4:1).
Воно означає час весілля, коли наречений та наречена вперше в історії людства вступають у шлюб, що базується на Божій любові.
Через гріхопадіння прабатьки людства стали порочними батьками, а не батьками добра. Тому положення первісних батьків, яке готував Бог, положення Істинних Батьків добра, яке повинні були досягнути безгрішні родоначальники людства, досі не з’явилось, ніхто не зміг його досягнути. В Біблії написано:«Я Альфа й Омега, Перший і Останній, Початок і Кінець» (Об’явлення 22:13).
Ось чому така сім’я повинна з’явитися на землі. У світі існує багато релігій, але тільки християнство має ідею, що спирається на чотири важливі положення: воно вчить тому, що ми повинні стати Божими дітьми, які єдині тілом з Богом, зустрітися як наречений та наречена за Божою Волею, та створити нову сім’ю.
Оскільки Ісус приніс саме цю ідею, християнство, засноване ним, не могло не стати світовою релігією.
Для того, щоб Ісус зміг відкупити всі історичні заплутані помилки, потрібна була абсолютна підтримка матері. Коли на весіллі в Кані Галілейській мати Ісусова сказала йому, що немає вина, Ісус відповів: «Що тобі, жоно, до Мене?» Як ви вважаєте, він це сказав просто тому, що в нього був гарний настрій? Він різко озвався: «Що ти робиш на цьому весіллі? Не виконавши навіть своєї материнської ролі…»
Ісус не міг одружитися, тому що не було створено відповідних умов.
Його рід було очищено. В епоху братів близнюків - Ісава та Якова - було відновлено право первородства.
Після цієї сутички, що не має прецедентів в історії, Перец і Зерах помінялися місцями в утробі Тамари. Завдяки цим подіям в утробі відбулася зміна роду. Перец, відштовхнувши ногою свого старшого брата, з’явився на світ першим. Отже, відштовхнувши свого старшого брата Зераха, Перец народився першим.
Коли з утроби Тамари показалася рука старшого брата Зераха, повитуха пов’язала на неї червону нитку. Це передвіщало, що в майбутньому, перед приходом спадкоємця цього світу, з’явиться комунізм.
Якщо не отримати над ним перемогу й не відновити право первородства, об’єднання світу не відбудеться.
Божа воля полягала в тому, щоб іудеї, які жили в той час, повірили в Ісуса як у Месію. Бог знову й знову вчив іудеїв дотримуватися Його волі, тому логічно було припустити, що вони приймуть Ісуса. Якби так і сталося в реальності, то хіба спало б їм на думку відправити на хрест Месію, якого вони так довго чекали?
Ісус був розп’ятий саме тому, що народ Іудеї, усупереч волі Бога, не повірив у те, що він — Месія. Тож Ісус прийшов не для того, щоб померти на хресті.
Ісус не зміг утілити мету провидіння фізичного спасіння, оскільки його тіло було захоплене сатаною. Однак йому вдалося закласти основу для духовного спасіння, спокутавши гріхи людства пролитою на хресті кров’ю та створивши переможну основу для свого воскресіння.
Тому всі віруючі від часу його воскресіння й до сьогодні мали можливість отримати благодать лише духовного спасіння.
Тож завдяки спокуті через розп'яття досягається лише духовне спасіння. Якою б сильною не була віра людини, у її плоті залишається первородний гріх, і він буде передаватися з покоління в покоління. Тому чим глибшою є віра людини, тим запеклішу боротьбу з гріхом вона повинна вести.
Через те, що Ісус загинув на хресті, переміг лівий бік, сатанинський світ.
Через те, що Римська курія не виконала відповідальності, відбулася Французька революція, і гуманізм вилився в атеїстичний матеріалізм.
Людина так ніколи і не набула тієї істинної цінності, якою вона могла б володіти, якби втілила мету творення. Навпаки, вчинивши гріхопадіння, вона опустилася так низько, що стала поклонятися навіть ангелам, яким первісно відводилося положення сходинкою нижче, ніж людині.
З іншого боку, цінність Ісуса — це цінність людини, яка втілила мету творення, що дає йому право володарювати над усім світом творіння, зокрема над ангелами (1 Кор. 15:27). Наявність у грішної людини первородного гріха створює умову, через яку сатана може нападати на неї.
З іншого боку, Ісус, не маючи первородного гріха, не має умови для вторгнення сатани. Грішна людина не здатна осягнути волю та Шімджон Бога. Вона може торкнутися їх лише на мить. На противагу цьому, Ісус не лише повністю розумів волю та Шімджон Бога, він також вів повсякденне життя, відчуваючи Божий Шімджон як свій власний.
Людина позбавлена будь-якої цінності, доки вона залишається в гріховному стані. Однак, відродившись через Ісуса, Істинного Батька, вона може звільнитися від первородного гріха і стати його дитиною, втіливши в собі добро. Після цього вона може бути відновлена до положення людини, яка втілила мету творення.
Враховуючи інтелектуальний та духовний рівень людей, Бог давав їм підказки на майбутнє, і через символи й притчі навчав усіх важливих небесних принципів (Іван. 16:25), аби люди, які жили в ту чи іншу епоху, у тому чи іншому середовищі, могли вільно зрозуміти, які вимоги ставило перед ними провидіння їхнього часу.
Аж до цього часу багато хто з нас читав Біблію, уже маючи сформовані уявлення про те, що Господь прийде на хмарах у супроводі знамень та чудес. Якщо дотримуватися буквального тлумачення біблійних слів, можна подумати, що Біблія справді підштовхує нас до такого висновку.
Проте для наукового складу розуму сучасної людини абсолютно неприйнятною є думка про те, що Господь прийде на хмарах. Щоб зрозуміти істинне значення таких віршів, потрібно знову подивитися на Біблію з іншої точки зору.
Усупереч очікуванням багатьох глибоко віруючих євреїв, що ґрунтувалися на Писанні, Ісус не спустився з хмар, а був народжений у плоті. Отже, нам слід переглянути Біблію, допускаючи можливість того, що Друге пришестя Христа станеться так само, як і першого разу.
По-перше, шлях Ісуса ще раз показує нам, яким є Боже призначення стосовно Його волі. Бог абсолютно визначає Свою волю та потім працює, доки вона не здійсниться.
Далі, шлях Ісуса показує, що Боже призначення стосовно здійснення Божої волі певною особою чи народом є не абсолютним, а відносним. Інакше кажучи, хоча Бог і обирає певну особу чи націю для досягнення мети провидіння відновлення, їхня поразка у виконанні своєї відповідальності призводить до того, що Бог обов’язково обирає іншу людину або народ, яким передає їхню місію.
Шлях Ісуса також показує, що Бог не втручається в події, які пов’язані з виконанням людської відповідальності; Бог має справу тільки з результатом дій людини.
І нарешті, шлях Ісуса показує, що чим більша місія довірена людині, тим більшим випробуванням вона піддається. Ісус прийшов як другий Адам. Щоб завершити свою місію, йому слід було відновити шляхом тангам положення першого Адама, яке той займав до гріхопадіння.
Оскільки Адам утратив віру та залишив Бога, Ісус був змушений відновлювати його помилку, зазнаючи випробування самотністю в той час, коли Бог залишив його, і зберігаючи при цьому незмінну віру. Ось причина того, чому Ісус зазнавав спокус сатани в пустелі та був залишений Богом на хресті (Матв. 27:46).
Часи Ісуса і період його Другого пришестя утворюють провіденційну ідентичність часу. Відповідно, ситуація, у якій перебуває сучасне християнство, схожа на ту, яка склалася в іудаїзмі часів Ісуса.
По-перше, схоже на іудаїзм часів Ісуса сучасне християнство міцно тримається церковної влади й ритуалів, хоча при цьому внутрішньо руйнується. За часів Ісуса багато священиків та книжників стали рабами формальної обрядовості на шкоду своєму духовному життю, і віруючі іудеї, прагнучи втамувати духовну спрагу, щиро потяглися до Ісуса, якого звинувачували в єресі.
Так само багато священиків та представників вищого духівництва сучасного християнства стали рабами церковної влади й ритуалів і їхні душі день за днем дедалі більше занурюються в пітьму.
Далі, так само як вище іудейське духівництво часів Ісуса, християнське духівництво сьогодні найімовірніше стане в перші ряди тих, хто переслідуватиме Христа Другого пришестя. Ісус приходив, щоб розпочати нову епоху, яка втілила б істини Старого Заповіту, що проголошувалися пророками. Він не обмежувався повторюванням слів Старого Заповіту, а дав нове слово істини, яке відповідало новій епосі.
Єврейські священики й книжники піддавали осуду слова та справи Ісуса, спираючись на своє вузьке розуміння писань Старого Заповіту.
Однак ті християни, які міцно тримаються за Біблію, почнуть критикувати слова та дії Христа в межах тексту Нового Заповіту. Отож, очевидно, що вони затаврують Господа як єретика і будуть переслідувати його. Ось чому Ісус передбачав, що за Другого пришестя Христу «перше належить багато страждати…» (Лук. 17:25).
Див. також
Джерела